Пивоваров Григорій Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пивоваров
Григорій Леонтійович
Народження9 (22) березня 1908(1908-03-22)
Лохвиця, Полтавська губернія Російська імперія
Смерть15 травня 1942(1942-05-15) (34 роки)
 Керч СРСР СРСР
Країна СРСР
НавчанняКиївський художній інститут
Діяльністьскульптор
Напрямокскульптор-монументаліст
Відомі учніДенисенко Михайло Іванович і Недошовенко Федір Іванович

Пивова́ров Григо́рій Лео́нтійович (9 [22] березня 1908(19080322), Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія — 15 травня 1942, Керч), радянський скульптор-монументаліст

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1926—1931 роках навчався у Київькому художньому інституті. Протягом 1930-х років поєднував викладацьку роботу у Київському художньому інституті з творчою роботою. Від початку німецько-радянської війни добровольцем пішов у Червону армію. Загинув 15 травня 1942 року у боях за м. Керч.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор численних пам'ятників та бюстів Й. Сталіна: станкова комозиція «Й. Сталін у кріслі», монументальна 5-метрова статуя на площі Сталіна у Києві (1937)[1], статуя Й. Сталіна для Президії Верховної Ради УРСР (1937), автор пам'ятника А. Тесленку на його могилі у с. Харківці, пам'ятника В. Леніну у Новограді-Волинському.

Працював у співавторстві з Ю. Білостоцьким і Е. Фрідманом. Створив обеліск героям-комсомольцям у с. Трипіллі Київської області (1934—1936), що складався з п'яти бронзових горельєфів на тему подвигу героїв, пам'ятник стратонавтам (1938, встановлено у Донецьку у 1953 році), пам'ятник Серго Орджонікідзе для заводу «Ленінська кузня» (1937), монументально-декоративна статуя «Клим Ворошилов» (1938); скульптурні композиції «Стахановці промисловості» і «Стахановці сільського господарства» для павільйону УРСР на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві та для інтер'єру павільйону монументальний барельєф «Ленін та Сталін» (демонтований у кінці 1950-х років) і горельєф «Старе і нове сільське господарство» (1939), скульптурну композицію «В. Ленін і Й. Сталін у Горках»(1935), яку згодом було розмножено та встановлено у багатьох населених пунктах Радянського Союзу[2][3][4], скульптурні портрети Т. Шевченка (1936), О. Пушкіна (1937), І. Франка (1939, встановлено на подвір'ї у Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка у 1949 році), О. Довженка (1940) та ін.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Зображення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Памятник Сталину И. В.[недоступне посилання з липня 2019] // Сайт «Интересный Киев»(рос.)
  2. Ленин и Сталин. // Монументальная пропаганда в СССР. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 4 травня 2012.(рос.)
  3. Метаморфозы фонтана. Ленин и Сталин. // Культура и Искусство в Татарстане. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 4 травня 2012.(рос.)
  4. Памятник «Ленин и Сталин» в Симферополе. // Симферополь вчера и сегодня. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 4 травня 2012.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]