Пивоваров Григорій Леонтійович
Пивоваров Григорій Леонтійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 9 (22) березня 1908 Лохвиця, Полтавська губернія Російська імперія | |||
Смерть | 15 травня 1942 (34 роки) | |||
Керч СРСР | ||||
Країна | СРСР | |||
Навчання | Київський художній інститут | |||
Діяльність | скульптор | |||
Напрямок | скульптор-монументаліст | |||
Відомі учні | Денисенко Михайло Іванович і Недошовенко Федір Іванович | |||
| ||||
Пивова́ров Григо́рій Лео́нтійович (9 [22] березня 1908, Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія — 15 травня 1942, Керч), радянський скульптор-монументаліст
У 1926—1931 роках навчався у Київькому художньому інституті. Протягом 1930-х років поєднував викладацьку роботу у Київському художньому інституті з творчою роботою. Від початку німецько-радянської війни добровольцем пішов у Червону армію. Загинув 15 травня 1942 року у боях за м. Керч.
Автор численних пам'ятників та бюстів Й. Сталіна: станкова комозиція «Й. Сталін у кріслі», монументальна 5-метрова статуя на площі Сталіна у Києві (1937)[1], статуя Й. Сталіна для Президії Верховної Ради УРСР (1937), автор пам'ятника А. Тесленку на його могилі у с. Харківці, пам'ятника В. Леніну у Новограді-Волинському.
Працював у співавторстві з Ю. Білостоцьким і Е. Фрідманом. Створив обеліск героям-комсомольцям у с. Трипіллі Київської області (1934—1936), що складався з п'яти бронзових горельєфів на тему подвигу героїв, пам'ятник стратонавтам (1938, встановлено у Донецьку у 1953 році), пам'ятник Серго Орджонікідзе для заводу «Ленінська кузня» (1937), монументально-декоративна статуя «Клим Ворошилов» (1938); скульптурні композиції «Стахановці промисловості» і «Стахановці сільського господарства» для павільйону УРСР на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві та для інтер'єру павільйону монументальний барельєф «Ленін та Сталін» (демонтований у кінці 1950-х років) і горельєф «Старе і нове сільське господарство» (1939), скульптурну композицію «В. Ленін і Й. Сталін у Горках»(1935), яку згодом було розмножено та встановлено у багатьох населених пунктах Радянського Союзу[2][3][4], скульптурні портрети Т. Шевченка (1936), О. Пушкіна (1937), І. Франка (1939, встановлено на подвір'ї у Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка у 1949 році), О. Довженка (1940) та ін.
- Син — Пивоваров Костянтин Григорович (нар. 15.10.1939), театральний режисер, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1981).
-
Пам'ятник стратонавтам у Донецьку (1953)
- ↑ Памятник Сталину И. В.[недоступне посилання з липня 2019] // Сайт «Интересный Киев»(рос.)
- ↑ Ленин и Сталин. // Монументальная пропаганда в СССР. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 4 травня 2012.(рос.)
- ↑ Метаморфозы фонтана. Ленин и Сталин. // Культура и Искусство в Татарстане. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 4 травня 2012.(рос.)
- ↑ Памятник «Ленин и Сталин» в Симферополе. // Симферополь вчера и сегодня. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 4 травня 2012.(рос.)
- Шибанов Георгий. Вспоминая о скульпторе. // «День» № 45, 2008. — 11 марта. Архів оригіналу за 29 грудня 2012. Процитовано 29 грудня 2012.(рос.)
- Пономаренко В. Скульптор і воїн. // «Крымские известия». — 2011. — 23 червня. Архів оригіналу за 29 грудня 2012. Процитовано 29 грудня 2012.
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 473 . — ISBN 5-88500-071-9.
- Лисенко Л., Протас М. Мистецтво другої половини 1930-х — першої половини 1950-х років. Скульптура // Історія українського мистецтва. У 5-ти томах. / Гол. ред. Г. Скрипник, наук. ред. Т. Кара-Васильєва. — К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2007. — Т. 5: Мистецтво ХХ століття. — С. 353—358. — ISBN 966-02-4107-0.