Покахонтас

Матаока (Покахонтас)
Народилася	1596 Вірджинія
Померла	березень 1617 Грейвсенд ·невідомо
Поховання	St George's Church, Gravesendd
Країна	Tsenacommacahd  Королівство Англія
Національність	Повхатан
Діяльність	письменниця
Знання мов	англійська, Алгонквінськаd і Powhatand
Конфесія	англіканство
Батько	Chief Powhatand
Мати	Nonoma Winanuske Matatisked
Брати, сестри	Nantequausd
У шлюбі з	John Rolfed і Kocoumd
Діти	Thomas Rolfed
Медіафайли у Вікісховищі

Матаока або Матаок, відома як Покахо́нтас (біля 1595, Вірджинія — березень 1617, Грейвсенд) — легендарна індіанська принцеса та письменниця, яка зіграла значну роль у становленні першої англійської колонії у Вірджинії, перейшовши у суспільство та віру колоністів.

Біографія

Покахонтас мовою алгонкінів означає «неслухняна», «пустунка».

Народилася близько 1595 року в родині знаменитого вождя індіанців Повхатан, що зумів об'єднати під своєю владою понад 30 племен (близько 20 тисяч осіб), що жили на узбережжі Атлантики.

У 1606 році у Вірджинії було засновано перше постійне поселення британських колоністів у Північній Америці — Джеймстаун. Нова колонія спочатку не могла забезпечити себе всім необхідним, насамперед продовольством, і потребувала торгівлі з корінним населенням. Однак відносини з індіанцями не складалися, постійно відбувалися сутички і конфлікти з вбивствами.

Покахонтас рятує життя Смітові. Хромолітографія.

У грудні 1607 один з керівників Джеймстауна, Джон Сміт, під час вилазки за продовольством був захоплений індіанцями. Однак незабаром він повернувся в селище і розповів дивовижну історію. Сміт говорив, що його привели в індіанське село до вождя Похатан і хотіли стратити, але несподівано на його захист виступила донька вождя Покахонтас. Вождь не зміг відмовити дочці, і Джон Сміт благополучно повернувся додому. У щоденниках англієць згадує, що за нього заступилися ще дві індіанки, які його полюбили. Сміт повернувся у форт, і принцеса стала часто відвідувати колонію. Завдяки їй конкуренція за землю і природні ресурси між індіанцями й прибульцями так і не перейшла у відкриту війну.

Після травми в 1609 році Сміт повернувся в Англію. У ту зиму колонія пережила найжорстокіший голод за свою історію. Після від'їзду Сміта відносини принцеси з колоністами різко погіршилися. Через кілька місяців вона вступила в шлюб з індіанцем Косуума.

Перехід до колонії

У березні 1613 Покахонтас викрали англійці, що вимагали від вождя Похатан звільнити полонених індіанцями поселенців і повернути вкрадені інструменти та зброю. Похатан повернув полонених, але не захотів повертати зброю. З викраденою Покахонтас поводились ввічливо і шанобливо. Вона жила в селищі Хенріко (або Хенрікус), де добре вивчила англійську і багато дізналася про християнство.

У березні 1614 року, під час переговорів між колоністами та індіанцями, Покахонтас отримала можливість поспілкуватися з представниками свого народу. Вона попросила індіанських представників передати послання батькові. Покахонтас була розчарована тим, що він пошкодував віддати зброю англійцям, оцінивши її дорожче за власну доньку. Вона сказала, що залишиться жити з колоністами. У полоні принцеса прийняла християнство та отримала ім'я Ребекка, охрещена в англіканській баптистській церкві. Вона стала першою в історії людиною з корінних індіанців, хто прийняв християнство.

Лондон

У Хенріко Покахонтас познайомилася з удівцем Джоном Рольфом, який вирощував тютюн і створював його нові сорти. Будучи ревним вірянином, він сильно хвилювався про моральні наслідки одруження з язичницею, проте 5 квітня 1614 Покахонтас одружилася з Рольфом. Два роки вони жили на його плантації неподалік від Хенріко. 30 січня 1615 народила сина Томаса.

Через два роки губернатор Вірджинії забрав родину в Англію пропагувати успіхи Джеймстауна. У 1616 році Покахонтас з чоловіком і сином та ще 10 індіанців вирушили в Англію. 12 червня вони прибули в порт Плімут, потім перебралися до Лондона. В цей час у Лондоні жив врятований Покахонтас 9 років тому Джон Сміт. Дізнавшись про її приїзд, він написав листа королеві Англії Анні Данській, в якому дуже тепло відгукнувся про Покахонтас і просив королеву поставитися до неї з повагою.

Покахонтас із чоловіком брали активну участь у світському житті Лондона. На початку 1617 на одному з прийомів Покахонтас випадково зустрілася з Джоном Смітом. За його пізніми записами, їх розмова була вельми прохолодною.

Покахонтас виявилася природженою знаменитістю. Вона ходила до театру, зустрічалася з англійською знаттю і їй була надана честь прийому короля Якова I і королеви Анни Данської 5 січня 1617 року разом з іншими «делегатами» Вірджинії.

Смерть

У березні 1617 Джон Рольф, вважаючи свою місію в Англії виконаною, разом із сім'єю і супутниками сів на судно у Вірджинію. Але не встигли вони вийти у відкрите море, як самопочуття Покахонтас різко погіршилось. Судно повернулося в порт, Покахонтас доставили на берег, але вона померла. Рольф писав, що перед смертю Покахонтас сказала йому: «Все коли-небудь помирає, головне, що наш син залишається жити». Покахонтас прожила лише 22 роки.

Точна причина смерті невідома, але швидш за все це була інфекційна хвороба, наприклад, віспа. Покахонтас була похована в містечку Грейвсенд в Англії. Точне місце її могили невідоме. Поряд з церквою Грейвсенд встановлено пам'ятник Покахонтас.

Її син Томас виховувався в Англії дядьком Рольфа. По досягненню повноліття він покинув Англію і вирушив на батьківщину матері, де незабаром став офіцером і прийняв командування фортом в західному Хенріко на річці Джеймс і став одним з найбагатших поселенців. Про його особисте життя невідомо, проте мільйони американців з гордістю стверджують, що походять від самої Покахонтас.

Вшанування

• На честь принцеси названий астероїд 4487 Покахонтас.
• Іменем Покахонтас названі ряд населених пунктів США.
• Відзначена на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.
• За мотивами її історії знятий мультфільм Покахонтас (1995).

Джерела

Barbour, Philip L. Pocahontas and Her World. — Boston : Houghton Mifflin Company, 1970. — ISBN 0-7091-2188-1.