Поросюк Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поросюк Олександр Васильович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження29 вересня 1977(1977-09-29)
Кременчук, Полтавська область
Смерть27 квітня 2015(2015-04-27) (37 років)
Волноваха, Донецька область
(помер від поранень)
ПохованняКременчук
Військова служба
Роки служби2015
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Олекса́ндр Васи́льович Поросю́к (29 вересня 1977(19770929), Кременчук, Полтавська область — 27 квітня 2015, Волноваха, Донецька область) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

[ред. | ред. код]

Народився 1977 року в місті Кременчук на Полтавщині. Закінчив 8 класів міської середньої школи № 5, здобув фах кухаря в профтехучилищі № 29 м. Кременчук. Проходив строкову військову службу в Збройних силах України, працював кухарем у військовій частині Кременчука. У 2008 році закінчив Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна і отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки «Психологія», у 2014 році закінчив Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад» «Міжрегіональна Академія управління персоналом» і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Психологія».

Працював у Кременчуці психологом в Центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді — по мікрорайону Молодіжне, однак потрапив під скорочення.

Батько-одинак, після смерті дружини сам виховував доньку, доглядав за паралізованою бабусею.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України у січні 2015 призваний Кременчуцьким об'єднаним військовим комісаріатом за частковою мобілізацією як доброволець. Півтора місяця проходив навчання на Львівщині.

Старший солдат, кухар взводу матеріального забезпечення танкового батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. З 15 березня 2015 брав участь в антитерористичній операції на сході України.

27 квітня 2015-го помер від множинних осколкових поранень, яких зазнав у районі міста Волноваха під час обстрілу[1][2].

Похований 30 квітня на Свіштовському кладовищі Кременчука, в Секторі загиблих Героїв АТО[3].

У Олександра залишилися мати, брат та донька Аліна 2001 р.н.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • 1 вересня 2015 у м. Кременчук на фасаді будівлі Кременчуцької гімназії № 5 імені Т. Г. Шевченка відкрито меморіальну дошку випускникам Олександру Поросюку, Вадиму Пугачову та Станіславу Душі[7][8].
  • Рішенням XX-ї сесії 7-го скликання Кременчуцької міської ради від 4 квітня 2017 року на честь загиблого кременчужанина названо вулицю в новому мікрорайоні Озерний — вулиця Олександра Поросюка[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Під Волновахою загинув кременчужанин-боєць АТО Олександр Поросюк [Архівовано 2018-01-06 у Wayback Machine.] // «Репортер», 28 квітня 2015
  2. Під Волновахою загинув кременчужанин Олександр Поросюк(рос.) // «Телеграф», 28 квітня 2015
  3. Кременчужани прощалися з Героєм Олександром Поросюком // «Телеграф», 30 квітня 2015
  4. 25 кременчужан посмертно нагородили відзнакою «За участь в антитерористичній операції» // «Телеграф», 7 грудня 2017
  5. 19-тьом кременчуцьким бійцям присвоїли посмертні нагороди облради(рос.) // «Телеграф», 2 жовтня 2015
  6. Імена кременчуцьких Героїв внесли до Книги Пошани Полтавщини // «Телеграф», 16 березня 2016
  7. Героям Олександру Поросюку, Вадиму Пугачову та Станіславу Душі відкрили меморіальну дошку у гімназії № 5 [Архівовано 2018-01-06 у Wayback Machine.] // «Програма плюс», 1 вересня 2015
  8. Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 16.10.2015 № 615 «Про увічнення пам'яті Поросюка О. В., Пугачова В. В., Душі С. Л. в м. Кременчуці»
  9. На наступній сесії міської ради будуть затверджені назви проектних вулиць мікрорайону Озерного // Кременчуцька міська рада

Джерела

[ред. | ред. код]