Координати: 50°15′29.999988099997″ пн. ш. 40°52′36.999984100009″ сх. д. / 50.25833° пн. ш. 40.87694° сх. д. / 50.25833; 40.87694

Піски (Петропавловський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Піски
рос. Пески
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Муніципальний район Петропавловський
Поселення Пісковське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 20237832001
Код ЗКТМО: 20637432101
Основні дані
Населення 1402
Поштові індекси 397692
Телефонний код +7 47365
Географічні координати: 50°15′29.999988099997″ пн. ш. 40°52′36.999984100009″ сх. д. / 50.25833° пн. ш. 40.87694° сх. д. / 50.25833; 40.87694
Часовий пояс UTC+4
Мапа
Піски (Росія)
Піски
Піски

Мапа

Піски (рос. Пески) — село у Росії, Петропавловському районі Воронізької області. Утворює окреме Пісковське сільське поселення.

Населення становить 1402 особи (651 чоловічої статі й 751 — жіночої) за переписом 2010 року; 1482 особи 2005 року.

Історія

[ред. | ред. код]

За переписом 1897 року кількість мешканців становила 2607 осіб (1297 чоловічої статі та 1310 — жіночої), з яких всі — православної віри[1].

За даними 1900 року на хуторі Старо-Міловатської волості Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 2595 осіб (1273 чоловічої статі та 1322 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 1019 дворових господарств, існували 2 православні церкви, земська школа і церковно-парафіяльна школа, 6 птахозабійних заводів, 2 дріб'язкових і 2 винних лавки, 2 постоялих двори[2].

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
2010[3]2012[4]2013[5]2014[6]2015[7]2016[8]2017[9]
1402136713371298128712891258
2018[10]
1243
250
500
750
1000
1250
1500
2013
2018

Джерела

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Піски

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-35. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5537)
  3. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)
  4. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  5. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  6. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  7. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  8. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  9. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  10. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.