Калач (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Калач
рос. Калач
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 50°25′33″ пн. ш. 41°00′56″ сх. д. / 50.4258333333607780° пн. ш. 41.01555555558377364° сх. д. / 50.4258333333607780; 41.01555555558377364Координати: 50°25′33″ пн. ш. 41°00′56″ сх. д. / 50.4258333333607780° пн. ш. 41.01555555558377364° сх. д. / 50.4258333333607780; 41.01555555558377364

Країна Flag of Russia.svg Росія[1]
Адмінодиниця Q4145518?[1]
Дата заснування 1716
Площа 20 км²
Висота центру 90 м
Водойма Толучіївка, Q4367327?
Населення
Катойконім рос. калачеевцы
рос. калачеевец
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 47363
Поштовий індекс 397600
GeoNames 554410
Калач. Карта розташування: Росія
Калач
Калач
Калач (Росія)

Калач — місто (з 1945[3]) в Росії, адміністративний центр Калачіївського району Воронезької області та міського поселення Калач.

Населення — 18834 (2018 рік).

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване біля злиття річок Толучіївка та Підгірна (сточище Дону), за 240 км від Воронежа.

До Калачіївського міського поселення відносяться:

  • місто Калач,
  • хут. Гаранькин,
  • хут. Гриньов,
  • хут. Злосний,
  • хут. Крутий,
  • хут. Николенков,
  • хут. Рибкін,
  • хут. Сереженков.

Історія[ред. | ред. код]

За археологічними розкопками, у ІІ тисячолітті до Р. Х. територію Калацької округи населяли стародавні землероби й скотарі. Протягом багатьох сторіч Калацьким степом хвиля за хвилею прокочувалися кочовики. З 1571 року в межах Калачіївського району організовується постійна громадська сторожова служба.

Постійні поселення виникають на початку XVIII століття. Їх засновують як вільні українські переселенці, так й українські козаки слобідського Острогозького полку. У 1715 році Воронезька губернська канцелярія дала припис про створення поселення — слободи Калач. Торговельне значення слободи зросло, коли у 1896 році була побудована залізниця.

В роки Російської громадянської війни край опинився плацдармом запеклих боїв.

30 липня 1928 році Калач стає центром новоутвореного Калачіївського району.

Не залишився осторонь Калачіївський район в роки німецько-радянської війни. Понад 15 тисяч воїнів билися на різних фронтах, з них понад 9 тисяч не повернулися з поля бою. 17 калачіївців стали Героями Радянського Союзу.

10 січня 1945 року село Калач перетворено на місто районного підпорядкування Указом Президії Верховної Ради РРФСР.

У 1960 році прийняв перше зерно найбільший в області елеватор. У 1970—1980 роки в передмісті Калача були пущені в експлуатацію великі підприємства: цукровий і сироробний заводи, м'ясокомбінат, електричні мережі, трансгаз.

На території Калачіївського району розташовано понад 100 пам'яток історії, культури, архітектури.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат міста помірно континентальний, з відносно холодною зимою й жарким, посушливим літом.

Клімат Калача (норма 1981—2010 рр ..)
Показник Січ. Січ. Березень Кві. Травень Червень Липень Серп. Сен. Окт. Листоп. Дек. Рік
Середня температура, °C -6,1 -6,5 -1 8,4 15,1 19,3 21,2 19,9 13,7 7,2 -0,2 -4,9 7,2
Норма опадів, мм 42 33 29 24 37 57 57 35 50 40 43 42 489
Джерело: ФГБУ "ВНИИГМИ-СЦД"

Господарство[ред. | ред. код]

  • цукровий завод
  • харчовий комбінат
  • завод з виробництва сиру
  • комбінат хлібопродуктів Калачеевский
  • завод будматеріалів
  • авторемонтні заводи
  • видобуток крейди (видобуток припинено)

У мистецтві[ред. | ред. код]

Згадується в пісні «Ешелонна (Пісня про Ворошилова)» на слова Осипа Количева.

Культура[ред. | ред. код]

Музеї[ред. | ред. код]

  • Калачіївський районний краєзнавчий музей [1]

Кінотеатри[ред. | ред. код]

  • Кінотеатр Ювілейний

Будинку культури[ред. | ред. код]

  • РДК Ювілейний
  • ДК Заброденський
  • ДК ім. В. І. Чапаєва

Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]

Пам'ятник винахіднику Якобину
  • Пам'ятник В. І. Леніну
  • Пам'ятник Жаку Якобину
  • Пам'ятник В. Ф. Маргелову
  • Пам'ятник Є. О. Родіонову
  • Калачіївська крейдяна печера
  • Храмовий комплекс Успенської церкви (XVIII—XX століття. Пам'ятка архітектури)
  • Успенська церква (1750 рік. Пам'ятка архітектури)
  • Будинок Лисицина (Калач, вулиця 9 Січня, 3; початок XX сторіччя. Пам'ятка архітектури)
  • Будівля початкової школи (Калач, площа Леніна, 10; XIX сторіччя. Пам'ятка архітектури)
  • Житловий будинок (Калач, Червоноармійська вулиця, 3; XIX сторіччя. Пам'ятка архітектури)
  • Житловий будинок (Калач, площа Леніна, 6; 1900 рік. Пам'ятка архітектури)

Освіта[ред. | ред. код]

У місті Калач діють освітні установи і організації. На сьогоднішній день працюють: Калачіївська гімназія № 1 [2]

Калачіївська ЗОШ № 1 [3]

Калачіївська ЗОШ № 6 [4]

Калачіївська дитяча школа мистецтв [5]

Калачіївський аграрний технікум [6]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Воронізька енциклопедія: У 2 т. / Гл. ред. М. Д. Карпачов. — Вороніж: Центр духовного відродження Чорноземного краю, 2008. — Т. 1: А—М. — 524 с., іл., карти. — ISBN 978-5-900270-99-9.

Посилання[ред. | ред. код]