Колещатівка
село Колещатівка | |
---|---|
рос. Колещатовка | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
Муніципальний район | Кантемирівський |
Поселення | Бугаївське сільське поселення |
Код ЗКАТУ: | 20219808002 |
Код ЗКТМО: | 20619408106 |
Основні дані | |
Населення | 308 |
Поштові індекси | 396706 |
Телефонний код | +7 47367 |
Географічні координати: | 49°34′44.00000010039″ пн. ш. 39°53′27.000000098797″ сх. д. / 49.57889° пн. ш. 39.89083° сх. д. |
Часовий пояс | UTC+4 |
Мапа | |
Колещатівка (рос. Колещатовка) — село Кантемирівського району Воронізької області. Адміністративний центр Бугаївського сільського поселення.
Населення становить 308 осіб за переписом 2010 року (151 чоловічої статі та 157 — жіночої).
За даними 1859 року на казенному хуторі Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 1132 особи (570 чоловічої статі та 562 — жіночої), налічувалось 130 дворових господарств, існували православна церква й молитовний будинок[1].
Станом на 1886 рік у колишній державній слободі Константиновської волості мешкало 1256 осіб, налічувалось 180 дворових господарств, існувала православна церква, 19 вітряних млинів[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1436 осіб (724 чоловічої статі та 712 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними 1900 року на хуторі мешкало 1410 осіб (723 чоловічої статі та 687 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 217 дворових господарств, існували православна церква, церковноприходська школа, маслобійний завод, 3 дріб'язкових і винна лавки, проходили щорічний ярмарок й 2 торжки[4].
- (рос.) Колещатівка
- ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 823)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-33. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5126)
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |