Ново-Кріушанська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Ново-Кріушанська волость | ||||
| Центр | Нова Кріуша | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 18 651 (1880) | |||
| Населення | 5795 осіб (1880) | |||
| Густота | 28.4 осіб / км² | |||
Ново-Кріушанська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Нова Кріуша.
Станом на 1880 рік складалася 2 поселень, єдиної сільської громади. Населення — 5795 осіб (2886 чоловічої статі та 2909 — жіночої), 814 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 18535 | 15801 |
| Приватної власності | — | — |
| Іншої власності | 116 | 116 |
| Загалом | 18651 | 15917 |
Поселення волості на 1880 рік[2]:
- Нова Кріуша — колишня державна слобода при річці Кріуша за 62 версти від повітового міста, 5071 особа, 716 дворів, православна церква, школа, 2 лавки.
- Собацький — колишній державний хутір при річці Кріуша, 695 осіб, 98 дворів, православна церква.
За даними 1900 року до волості відносились[3]:
- слобода Нова Кріуша;
- хутір Собацький;
- хутір Вязівський (Дубовської);
- слобода Скрипнікова (Михайлівка, Верхнє);
- хутір Митрофанова;
- власницький хутір Попова Сеньківка;
- 2 власницьких хутори Семена Воскобойнікова;
- лісова сторожка Івана Урсула;
1915 року волосним урядником був Андрій Іванович Цирульніков, старшиною був Василь Сергійович Жданов, волосним писарем — Олександр Захарович Конський[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 186.
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5527-5535)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)
Джерела[ред. | ред. код]
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.png)