Рапана
Рапани | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Рапана (Rapana) — рід великих хижих морських скельних равликів з родини Мурексові (Muricidae).
Для них властива довжина мушлі близько 12-15 см. Широкоовальної форми, завиток низький, останній оборот роздутий, сірувато-коричневого кольору зі спіральними ребрами і осьовими потовщеннями.
Рапана — найбільший черевоногий молюск в українській фауні.[2] Рапани — хижаки, що живляться дрібними двостулковими молюсками, наприклад, мідіями і устрицями, мушлі яких вони відкривають за допомогою своєї мускульної сильної ноги.[джерело?] Молоді рапани за допомогою свого покритого зубчиками язика-свердла свердлять дірки в мушлях своєї здобичі і розкривають їх. Так рапани винищили майже всіх гребінців і значну кількість устриць у Чорному морі, а тепер знищують мідій і деяких інших двостулкових молюсків. Живуть на будь-яких типах дна, пересуваючись за допомогою мускулистої ноги.
Містить такі види:
- Rapana bezoar (Linnaeus, 1767)
- Rapana pellucida Bozzetti, 2008
- Rapana rapiformis (Born, 1778)
- Rapana venosa (Valenciennes, 1846)[3]
Рапану експортують в європейські країни та азійські країни, для цього його виловлюють в морі, не вирощують. Промисел рапани покращує екологію Чорного моря.[2] Обсяги видобутку цих молюсків контролюються дозволами та квотами на використання біоресурсів, які щорічно видає Державне агентство рибного господарства.
- ↑ Schumacher H. C. F. (1817). Ess. Vers test. 65: 214.
- ↑ а б Українська рапана від компанії "АЛМУС" на турецькому ринку. www.business.ua (укр.). Процитовано 13 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Rapana venosa (Valenciennes, 1846) [Архівовано 18 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Zugriff über World Register of Marine Species am 9.01.2011 um 18.30 Uhr
Це незавершена стаття з малакології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |