Рябець Михайло Михайлович
| Михайло Михайлович Рябець | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 6 жовтня 1959 (65 років) село Пилипець Міжгірського району | ||||||
| Громадянство |  Україна | ||||||
| Національність | українець | ||||||
| Діяльність | політик, юрист | ||||||
| Alma mater | УжНУ | ||||||
| Посада | голова Центральної виборчої комісії | ||||||
| Попередник | Ємець Іван Григорович | ||||||
| Наступник | Ківалов Сергій Васильович | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 2-го скликання | |||
| безпартійний (Конституційний центр) | 17.08.1994 | — | 12.02.1998[1] |
Михайло Михайлович Рябець (6 жовтня 1959, с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області) — український юрист, голова Центральної виборчої комісії (1997–2004), заслужений юрист України.
У 1975–1977 колгоспник (колгосп імені Леніна села Пилипець).
Закінчив історичний факультет Ужгородського державного університету (1977–1982). Працював в Ужгородському університеті на посадах заступника директора (березень — липень 1982), директора студентського містечка (1982–1986), голови профкому (1986–1989), старшого юрисконсульта (1989–1992), одночасно старший викладач (1988–1994)[2].
Отримав другу вищу освіту, закінчив юридичний факультет Львівського державного університету (1984–1989).
Завідувач юридичним відділом Закарпатської обласної державної адміністрації (червень 1992 — вересень 1994). З 1994 до 1996 року працював начальником управління юстиції у Закарпатській області.
У 1994 році обраний народним депутатом України від Свалявського виборчого округу № 173. У Верховній Раді України входив до складу депутатської групи Михайла Сироти «Конституційний центр», працював членом Комітету з питань правової політики і судово-правової реформи.
У 1997–2004 — голова Центральної виборчої комісії.
З 12 липня 2004[3] по лютий 2005[4] та з листопада 2006[5] по 19 грудня 2007[6] — радник прем'єр-міністра України Віктора Януковича.
3 2014 року Михайло Михайлович є одним із засновників громадської організації «Україна без корупції»[7].
Нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ[9], ІІ, I ступенів[10], князя Ярослава Мудрого V ступеня[11] та почесною грамотою Кабінету Міністрів України[12].
Державний службовець 1-го рангу (жовтень 2003)[13].
Дружина Олена Михайлівна (1960), вчителька історії та суспільствознавства. Дочка Наталія (1990).
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 12 лютого 1998 року № 117/98-ВР «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Рябця М.М.»
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 листопада 2011. Процитовано 23 вересня 2014.
{{cite web}}: Вказано більш, ніж один|url-архіву=та|archiveurl=(довідка); Вказано більш, ніж один|дата-архіву=та|archivedate=(довідка); Вказано більш, ніж один|статус-url=та|deadurl=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 884 «Про призначення Рябця М.М. радником Прем'єр-міністра України».
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2005 року № 131 «Про звільнення Рябця М.М. з посади радника Прем'єр-міністра України».
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2006 року № 1633 «Про призначення Рябця М.М. радником Прем'єр-міністра України».
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2007 року № 1138-р «Про звільнення Рябця М.М. з посади радника Прем'єр-міністра України».
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 7 серпня 2014.
{{cite web}}: Вказано більш, ніж один|url-архіву=та|archiveurl=(довідка); Вказано більш, ніж один|дата-архіву=та|archivedate=(довідка); Вказано більш, ніж один|статус-url=та|deadurl=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Указ Президента України від 27 червня 1997 року № 586/97 «Про відзначення народних депутатів України»
- ↑ Указ Президента України від 6 жовтня 1998 року № 1115/98 «Про відзначення нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня 2003 року № 877/2003 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 7 жовтня 2009 року № 809/2009 «Про відзначення державними нагородами України юристів»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2003 року № 1580 «Про нагородження Давидовича Я.В. і Рябця М.М. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
- ↑ Указ Президента України від 29 жовтня 2003 року № 1224/2003 «Про присвоєння рангу державного службовця»
- Рябець Михайло Михайлович // Верховна Рада України
- Рябець Михайло Михайлович // Інтернет-довідник «Офіційна Україна сьогодні»
- Колишні керівники Центральної виборчої комісії // Інтернет-довідник «Офіційна Україна сьогодні»
- Михайло Рябець // УКРІНФОРМ
- Михайло Рябець: Слухаючи політиків з влади про демократичність виборів, хочеться плюнути їм в очі // 22.11.2010, Віталій Червоненко, «Главком»
- Михайло Рябець: Мільярд на вебкамери витрачений даремно // 05.09.2012, Віталій Червоненко, «Главком»
- Михайло Рябець — один із засновників громадської організації «Україна без корупції»
Віталій Бойко (1989—1993) • Іван Ємець (1993—1997) • Михайло Рябець (1997—2004) • Сергій Ківалов (2004) • Ярослав Давидович (2004—2007) • Володимир Шаповал (2007—2013) • Михайло Охендовський (2013—2018) • Тетяна Сліпачук (2018—2019) • Олег Діденко (2019—) |  | |
- Народились 6 жовтня
- Народились 1959
- Випускники Ужгородського університету
- Заслужені юристи України
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Голови ЦВК
- Українські правники
- Народні депутати України 2-го скликання
- Уродженці Міжгірського району
- Випускники юридичного факультету Львівського університету
- Радники Прем'єр-міністра України