Скробут Богдан Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скробут.
Богдан Скробут
Богдан Юрійович Скробут
Народився 18 жовтня 1946(1946-10-18)
с. Шманьківчики, нині Заводська громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Помер 25 січня 2011(2011-01-25) (64 роки)
Моринці, Звенигородський район, Черкаська область, Україна
Поховання Моринці
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Національність українець
Діяльність поет, дисидент, дослідник
Alma mater Заліщицький фаховий коледж імені Є. Храпливого НУБіП України
Мова творів українська
Роки активності ?—2011
Жанр вірш, поема
Magnum opus Згуба волі, На Київській землі
Діти син

Богдан Юрійович Скробут (18 жовтня 1946, с. Шманьківчики, Чортківський район, Тернопільська область, Українська СРСР — 25 січня 2011, с. Моринці, Черкаська область, Україна) — український поет, дисидент, політичний в'язень, дослідник голодоморів в Україні, політичний та громадський діяч, ліквідатор аваії на ЧАЕС, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Богдан Скробут народився 18 жовтня 1946 року у селі Шманьківчиках, нині Заводської громади Чортківського району Тернопільської области України.

Закінчив школу та Заліщицький сільськогосподарський технікум. Працював бухгалтером в колгоспі.

Був заарештований органами НКВД у січні 1971 року за організацію вертепу в родинному селі. Був у засланні в Сибіру 18 років під прискіпливим оком КДБ СРСР. 9 березня 1971 року, на День народження Кобзаря, його привезли в Якутію, де порався на місцевій фермі. Потім був теслею, монтажником, виконробом і головним технологом на Байкало-Амурській магістралі. У засланні познайомився з видатним українським поетом і філософом Миколою Руденком. Ця зустріч відбулася у середині 80-х років минулого століття на Алтаї біля с. Майма, де Богдан працював на підготовці будівництва Катунської ГЕС, а Руденко відбував політичне заслання.

Повернувся в Україну 1989 року.

Брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Займався дослідженням голодоморів в Україні за власною ініціативою, зокрема збирав свідчення літніх людей про ті події. Організував підписи щодо спорудження пам'ятника жертвам Голодомору в селі Ковалівка, що на Полтавщині.

Згодом став помічником Левка Лук'яненка в Асоціаці] дослідників голодоморів. Проводив просвітницькі лекції[1].

Проживаючи в м. Смілі Черкаської области організував надходження патріотичної літератури, відзначення сумних дат страшного Голодомору 1932-1933 років, створення місцевої організації Асоціації дослідників голодоморів, рух за перейменування вулиць і зняття пам'ятника Володимирові Леніну.

Горджуся тим, що я український націоналіст! Це звучить гордо. Я не належу до тих націоналістів, котрі ненавидять ворогів. Я належу до тих націоналістів, котрі люблять свою Батьківщину.

— Богдан Скробут, [2]

Помер 25 січня 2011 року та похований на батьківщині Тараса Шевченка в с. Моринцях Черкаської области. Залишився син.

Доробок[ред. | ред. код]

Автор статей, поезій, поем «На київській землі» і «Згуба волі» (обидві 2011).

Історична поема «Згуба волі» про Мазепу, Петра I та Полтавську битву, написана під час перебування автора 9-11 червня 1993 року у м. Полтаві та с. Ковалівка Полтавської области. У ній автор намагається осмислити причину трагічних сторінок минувшини і приходить до висновку, який виношували багато наших співвітчизників і який на нині є актуальним. Закінчується твір рядками:

Брати і сестри! Українці! Прошу, не будьте поодинці!

— Богдан Скробут

  • Б. Скробут. На Київській землі. — Донецьк, 2011. — 20 с.
  • Б. Скробут. Згуба волі. — Донецьк: Норд Комп'ютер, 2011. — 38 с., іл.
  • Б. Скробут. Поеми. — Донецьк: Норд Комп'ютер, 2011. — 56 с., іл.
  • Б. Скробут. Згуба волі // Рідний край. — 2009. — № 1. — С. 15—20.

Вшанування[ред. | ред. код]

19 жовтня 2013 року за ініціятиви Смілянської міської організації ВО “Свобода” у селі Моринці відбулося відкриття пам’ятника Богданові Скробуту[3].

18 лютого 2016 року в місті Сміла Черкаської области вулицю та провулок Пархоменка перейменували на честь Богдана Скробута[4][2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ І. Магрицька. Пане Андруховичу! Почуйте голос із Донбасу! // Радіо Свобода. — 2010. — 8 серпня.
  2. ↑ а б Богдан Скробут — дослідник Голодомору на Смілянщині на YouTube // Студія Тясмин. — 2020. — 28 листопада.
  3. ↑ У Моринцях свободівці встановили пам'ятник дослідникові Голодомору Богданові Скробуту • Сергій Рудик. Сергій Рудик (укр.). 19 жовтня 2013. Процитовано 28 листопада 2022.
  4. ↑ Перелік перейменованих вулиць, провулків та найменування об’єктів у м. Сміла, затверджених рішеннями сесії міської ради від 18.02.2016 // Смілянська міська рада.

Джерела[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Богдан Скробут — дослідник Голодомору на Смілянщині на YouTube // Студія Тясмин. — 2020. — 28 листопада.
ТОБІ УКРАЇНО БОГДАН СКРОБУТ на YouTube // Документальні фільми проєкту обирай українське. — 2019. — 17 вересня.
Богдан Скробут. Поема (частина перша) на YouTube // TaDovgych. — 2012. — 6 березня.
Богдан Скробут. Поема (частина друга) на YouTube // TaDovgych. — 2012. — 7 березня.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скробут_Богдан_Юрійович&oldid=40077249