Шманьківчики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шманьківчики
Дорога до села
Дорога до села
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада/громада Шманьківчицька сільська рада
Код КОАТУУ 6125589300
Основні дані
Засноване 1643
Населення 917 (на 1.01.2018)[1]
Територія 2,208 км²
Густота населення 394,02 осіб/км²
Поштовий індекс 48551[2]
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°58′28″ пн. ш. 25°54′43″ сх. д. / 48.97444° пн. ш. 25.91194° сх. д. / 48.97444; 25.91194Координати: 48°58′28″ пн. ш. 25°54′43″ сх. д. / 48.97444° пн. ш. 25.91194° сх. д. / 48.97444; 25.91194
Середня висота
над рівнем моря
286[3] м
Відстань до
обласного центру
90 км
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Шманьківчики
Відстань до
залізничної станції
2,5 км
Місцева влада
Адреса ради с. Шманьківчики, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48551; тел.: 5-62-36
Сільський голова Ненчин Надія Петрівна[джерело?]
Карта
Шманьківчики. Карта розташування: Україна
Шманьківчики
Шманьківчики
Шманьківчики. Карта розташування: Тернопільська область
Шманьківчики
Шманьківчики

Шманькі́вчики — село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області. Центр сільської ради[4].

Відстань до райцентру становить 12 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Шманьківчики становить 2,5 км.

Етимологія[ред. | ред. код]

За переказами старожилів, назва населеного пункту походить від прізвища першого поселенця Шманька, який жив на цих землях приблизно в XVII ст.. Відома й версія, що від прізвища Шманьковський. Шманьківчики розташовані за 2 км від Шманьківців, були даровизною дітям згаданого власника[5].

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване за 12 км від районного центру та за 2,5 км від однойменної залізничної станції.

Місцевості[ред. | ред. код]

  • Канал — хутір, розташований за 0,3 км від села. У 1952 р. на хуторі — 4 двори, 11 мешканців[6].

Історія[ред. | ред. код]

Школа

Відоме від XVI ст. Згодом згадане в 1643 році.

1785 р. в селі проживали 494 особи. Досі зберігся палац Станіслава Виговського. Відомо, що в східній частині Шманьківчиків були маєтки оо. Домініканців з Чорткова, які разом з лісовим масивом володіли 600 морґами землі. Селяни мали у володінні 400 морґів.

1880 р. у Шманьківчиках було 69 (60 — в селі, 9 — на території маєтку[7]) будинків, в яких проживало 464 особи. У 1900 р. — 741 мешканець, 1910 — 754, 1921 — 710, 1931 — 760; у 1921 р. — 133, 1931 — 169 дворів.

За Австро-Угорщини функціонувала 1-класна школа, за Польщі — 2-класна школа (обидві з польською мовою навчання), які містилися в хаті. У 1872 р. мешканці села побудували каплицю, 1912 р. — школу, 1927 р. — читальню. Працювали гуральня, млин, цегельня, корчма.

Протягом 1920–1930-х рр. діяли філії товариств «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших; кооператива;

Діяли польські товариства «Кулко рольніче» (пол. Kółko rolnicze), «Стшелєц» (пол. Związek Strzelecki) і «Дом Людови» (пол. Dom ludowy).

Напередодні Другої світової війни (1938 р.) зі шпихліра на фільварку побудовано костел. Польська влада заарештувала Василя А. й Василя Т. Захарчуків і ув'язнила їх у концтаборі Береза Картузька.

Після встановлення у вересні 1939 р. радянської влади головою сільської ради обрали Максима Козяра. Цього ж року націоналізували кредитову кооперативу, а читальню «Просвіти» перейменували на клуб.

1941 р. виселили в Сибір родини Захарчуків і Федора Калужняка. Після відступу Червоної армії цього ж року в селі насипали могилу полеглим і встановили хрест.

У 1939—1941 рр. в Чортківській тюрмі органи НКВС замучили і розстріляли жителів Шманьківчиків Антона Барашовича, Мирослава Боднарука, Івана Горячого; 20–21 липня 1941 р. розстріляли в Умані на Черкащині Івана Глуха, Петра Германа, Олексу Горячого, Федора Давидюка й Антона Слоту. В УПА воювали Василь Бригадир, Василь Вільховий, Мирослав Горячий, Антон і Ольга Захарчуки, Іван та Розалія Мостовичі, Антін і Михайло Юрківи та інших.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Юліан Бойко (нар. 1912),
  • Максим Бояновський (нар. 1905),
  • Максим Вербовецький (нар. 1906),
  • Василь Гира (нар. 1918),
  • Степан Глух (нар. 1920),
  • Антон (нар. 1897), Микола (нар. 1903) та Ярослав Захарчуки (нар. 1921),
  • Василь Клим, Василь Куць (нар. 1904),
  • Михайло Міщій, Михайло Пирожик (нар. 1906),
  • Омелян Решетило (нар. 1904),
  • Василь (нар. 1912) і Михайло (нар. 1918) Стеці,
  • Микола Ушій (нар. 1910),
  • Василь Чудик (нар. 1904).

Релігія[ред. | ред. код]

Релігія
Церква св. Юрія (УГКЦ)
Церква св. Юрія (УПЦ КП)

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятки
Пам'ятник воїнам-односельцям
Борцям за волю України
Каплиця Матері Божої
Хрест пам'яті на честь скасування панщини
Фігура Матері Божої

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Через село проліг автошлях Т 2001 Бучач — Чортків — Скала-Подільська.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ I ступеня, дитячий садок, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ВАТ «Чортківське племінне підприємство» (колишня держплемстанція), фермерське господарство «Величко», ВАТ «Тернопільська обласна рибоводно-меліоративна станція», Чортківське виробничо-торгове підприємство «Рій», ПП «Ольга-ЛТД», три торгових заклади.

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 2014 у селі (разом з хутором Канал) проживала 891 особа.

Чисельність населення, чол.
1880 1900 1910 1921 1931 2014 2018
464 741 710 760 754 891 681[1]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
  2. Довідник поштових індексів України: Тернопільська область, Чортківський район. Архів оригіналу за 6 квітень 2010. Процитовано 28 січень 2017. 
  3. Прогноз погоды в с. Шманькевчики // weather.in.ua.
  4. Шманьківчицька сільська рада / Rada.info — інформаційний портал місцевого самоврядування України
  5. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 186.
  6. Федечко М. Канал // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 524. — ISBN 978-966-457-246-7.
  7. Szmańkowczyki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — Т. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. (пол.) — S. 7.
  8. Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
  9. Відповідь Тернопільської ОДА на інформаційний запит 07-5714/42-29 від 19 вересня 2018 р.
  10. Розпорядження голови Тернопільської ОДА № 147 від 22.03.1971 р.
  11. Бойко Андрій Володимирович, священик УПЦ-КП, настоятель церкви Св. cerkva.cv.ua. Архів оригіналу за 31 серпень 2016. 
  12. Блаженко А. А надихає покровитель України // Голос народу. — 2011. — № 34 (24 серпня). — С. 7.
  13. Викладачка вокалу з Тернопільщини постійно носить рукавиці, бо обробляє 20 гектарів землі // Про Те. — 2017. — 30 травня.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]