Снігур (рід)
| Снігур | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | В'юркові (Fringillidae) |
| Підродина: | Щигличні (Carduelinae) |
| Рід: | Снігур (Pyrrhula) Brisson, 1760 |
| Види | |
|
Див. текст | |
 Вікісховище: Pyrrhula
| |
Снігу́р (Pyrrhula) — рід птахів родини в'юркових ряду горобцеподібних. Аналіз мітохондріальної ДНК цитохрому b показав, що найближчим родичем снігурів є смеречник (Pinicola enucleator)[1]. Еволюція снігурів розпочалася після дивергенції спільного предка для снігурів і смеречника в Середньому Міоцені (близько 10 млн років тому). Адаптивна радіація снігурів розпочалася з Гімалаїв.[2]
До складу роду включають 7 сучасних видів та 1 вимерлий[3]:
- Снігур пакистанський (Pyrrhula aurantiaca)
- † (Pyrrhula crassa)
- Снігур сіроголовий (Pyrrhula erythaca)
- Снігур гімалайський (Pyrrhula erythrocephala)
- Снігур білощокий (Pyrrhula leucogenis)
- Снігур азорський (Pyrrhula murina)
- Снігур бурий (Pyrrhula nipalensis)
- Снігур звичайний (Pyrrhula pyrrhula)
Назву роду латиною надано через яскраве забарвлення цих птахів — Pyrrhula у перекладі з латинської мови — «вогняний». Назву роду Pyrrhula було введено французьким зоологом Жаком Бріссоном у 1760 році[4][5]. Вона походить він біноміальної назви снігура Loxia pyrrhula, яку було запропоновано Карлом Ліннеєм у 1758 році[5][6].
Снігурі мають блискучо-чорні крила і хвіст та біле надхвістя. Ноги тілесно-коричневі. Дзьоб короткий та масивний, добре пристосований до живлення бруньками, чорного кольору (крім P. nipalensis, у якого він зеленувато-сірий). Самці відрізняються від самок помаранчевим або червоним кольором грудей. Деякі види мають чорну шапочку.
Представники роду поширені в Палеарктиці. Шість видів зустрічаються в Азії, серед яких два — тільки в Гімалаях та один вид, P. pyrrhula, зустрічається також в Європі. P. murina належить до видів на межі зникнення (залишилось близько 120 пар), зустрічається на острові Сан-Мігел в Азорському архіпелазі.
-
P. erythaca -
P. erythrocephala -
P. leucogenis -
P. murina -
P. nipalensis -
P. pyrrhula
- ↑ Arnaiz-Villena, A та ін. (2001). Phylogeography of crossbills, bullfinches, grosbeaks, and rosefinches. Cellular and Molecular Life Sciences. 58 (8): 1159—1166. doi:10.1007/pl00000930. PMID 11529508. Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Marten, Jill A. & Johnson, Ned K. (1986). Genetic relationships of North American cardueline finches (PDF). Condor. 88 (4): 409—420. doi:10.2307/1368266. Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2021. Процитовано 5 серпня 2017.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. World Bird List Version 5.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 5 червня 2015.
- ↑ Brissons, M.J. (1760). Ornithologie, Volume 1. Paris: Chez C.J.-B. Bauche. с. 36. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ а б Paynter, Raymond A. Jnr., ред. (1968). Check-list of birds of the world, Volume 14. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 293. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ Linnaeus, C. (1758). Systema Naturæ per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis, Volume 1 (Latin) (вид. 10th). Holmiae:Laurentii Salvii. с. 171—172. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
