Шведсько-московська війна (1610—1617): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Без джерел
Рядок 40: Рядок 40:
У результаті війни Московія на 100 років позбулася виходу до Балтійського моря.
У результаті війни Московія на 100 років позбулася виходу до Балтійського моря.


== Джерела ==
* Göransson, Göte (1994) Gustav II Adolf och hans folk. Höganäs: Bra böcker ISBN 91-7119-128-3
{{Без джерел|дата=січень 2013}}
{{Без джерел|дата=січень 2013}}



Версія за 11:52, 16 лютого 2013

Інґерманландська війна

Орєшек
Координати: 59°37′ пн. ш. 29°18′ сх. д. / 59.617° пн. ш. 29.300° сх. д. / 59.617; 29.300
Дата: 1610 - 1617
Місце: Інґерманландія
Привід: Територіальні суперечки:
Результат: укладання Столбовського миру
Територіальні зміни: Втрата Московією виходу до Балтійського моря
Сторони
  Річ Посполита
  Швеція
  Московське царство

Російсько-шведська війна 1610–1617 (швед. Ingermanländska kriget, рос. Русско-шведская война (1614—1617)) — частина періоду Смути в Московському царстві, коли відбулася спроба посадити шведського рецога на Московський престол. Війна завершилася підписанням Столбовского мирного договору 27 лютого 1617 року.

Історія

1610 року під час Смути в Московії король Швеції, Карл IX, захопив московську фортецю Стару Ладогу. Новгородці, довідавшись про це, вирішили повернути власність і попросили короля посадити на трон одного з його синів — Карла Філіпа або Густава Адольфа.

Цар Василь Шуйський вступив в союз зі Швецією, яка в цей час теж воювала з Річчю Посполитою, за що пообіцяв віддати фортецю Корела за його допомогу в боротьбі з поляками і Лжедмитрієм II.

Посилаючись на цей союз, король Польщі Сигізмунд III оголосив війну Москві. Під час Клушинської битви поляки розбили московсько-шведську армію, знищивши чималу частину московських військ і полонивши шведських найманців.

У цей час королем став Густав Адольф. Молодий король, як і його брат, вирішив претендувати на російський престол, незважаючи на те, що його вже зайняв Михайло Романов.

1613 року вони підійшли до Тихвина і безуспішно обложили місто. Восени 1613 з Москви в похід на Новгород, захопленого шведами 1611 року, виступило військо боярина князя Дмитрія Трубецького. У Торжку, де Трубецькой залишався кілька місяців, армія поповнилася. Між дворянською частиною війська і козаками, а також між різними групами козаків відбувалися гострі зіткнення. На початку 1614 року багато козачих загонів, мабуть, давно не отримували платні, вийшли з-під контролю царських воєвод. Тим часом, шведи захопили Гдов.

Наступного року вони обложили Псков, але московські бояри Морозов і Бутурін протрималися до 27 лютого 1617 року, коли був укладений Столбовський мир за умовами якого Московське царство втрачало доступ до Балтійського моря і міста Івангород, Ям, Копор'є, Орєшек. Новгород і Гдов були повернуті Московії.

У результаті війни Московія на 100 років позбулася виходу до Балтійського моря.

Джерела

  • Göransson, Göte (1994) Gustav II Adolf och hans folk. Höganäs: Bra böcker ISBN 91-7119-128-3