Густав II Адольф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Густав II Адольф
Dei Gratia Suecorum Gothorum Vandalorumque Rex, Magnus Princeps Finlandiae, Dux Esthoniae atque Carelia nec non Ingriae Dominus etc.
Gustav II of Sweden.jpg
Король Швеції
Правління 1611-1632
Коронація 12 жовтня 1617
Попередник Карл IX Ваза
Наступник Христина I
Біографічні дані
Дата народження 9 грудня 1594(1594-12-09)
Стокгольм
Дата смерті 6 листопада 1632(1632-11-06) (37 років)
Лютцен
Місце поховання Ріддархольменкірхе, Стокгольм, Шведська імперія
Дружина Марія Елеонора Бранденбурзька
Діти Христина, Христина-Августа
Династія Ваза
Батько Карл IX Ваза
Мати Христина Шлезвіг-Гольштейн-Готторпська
Arms of the House of Vasa.svg
Gustav II Adolf autograph.png

Гу́став II Адо́льф Ваза (швед. Gustav II Adolf, лат. Gustavus Adolphus, *9 грудня 1594, Стокгольм - †6 листопада 1632, Лютцен поблизу Лейпцига) — шведський король1611) і полководець, син шведського короля Карла IX і Христини Гольштейнської. Його часто називали "Сніговий король" і "Лев Півночі".

Його двадцятирічне правління стало однією з найблискучіших сторінок в історії Швеції. Карл IX присвятив багато турбот і праці вихованню Густава. Він був одним з найосвіченіших правителів свого часу; говорив вільно німецькою, голландською, французькою, італійською і латиною; розумів російську, і польську мови. Густав захоплювався математикою і історією. З 11 літнього віку Густав, часто бував на засіданнях сейму і на нарадах батька, та при прийомах іноземних послів.

На молодого Густава мали великй вплив Іоанн Шітте і Аксель Оксеншерна. Останнього Густав на початку свого правління призначив канцлером і зберіг прихильність до нього до самої смерті.

Правління[ред.ред. код]

Вступивши на престол, Густав Адольф успадкував від батька ворожнечу до аристократії і три війни — з Данією-Норвегією, Московським царством і Річчю Посполитою. Аристократію Густав схилив на свій бік, надавши багато привілеїв і обіцяючи у всіх справах радитись з сеймом. Данську війну, яку ще називають Кальмарською війною, король закінчив у 1613 році уклавши мир в Кнереде.

Непорозуміння між Шведською імперією та Московським царством виникли ще при Карлі IX. Війна з Москвою, що мала на меті відтіснити московитів з Балтики і, зокрема, з Фінської затоки закінчилася в 1617 році Столбовським миром, за яким шведи закріпились на побережжі Фінської затоки.

Згодом вся увага Густава була звернена проти Речі Посполитої — почалася тривала династична боротьба — польський король Сигізмунд III походив з династії Ваза і претендував на успадкування шведського трону.

Війна з перервами тяглась з 1618 по 1629 рік, велася переважно на території Польського королівства. Декілька разів сторони укладали перемир'я. Річ Посполита надавали підтримку Габсбурги. Королівство Англія, Королівство Франція і Нідерланди намагались залучити Шведську імперію до боротьби проти Габсбургів на території Німеччини. Густаву обіцяли величезну фінансову допомогу і всіляку підтримку. У 1629 році між Шведською імперією і Річчю Посполитою було укладено 6-річне перемир'я. Густав був готовий вступити в Тридцятирічну війну де у нього були і власні інтереси.

Реформи армії[ред.ред. код]

Густав Адольф реформував шведську армію. Вона формувалась за рахунок комбінованого добровільного і примусового набору солдатів з селян і міщан Шведської імперії. Однорідний національний склад армії підвищив її боєздатність і дисципліну. Густав запровадив в армії сувору дисципліну, тілесні покарання і муштру. При ньому було вдосконалено озброєння армії: артилерія оснащена легкими 4-фунтовими (80 міліметрів) гарматами, вперше в західній Європі була створена полкова артилерія — по 2 гармати на полк. Великі полки по 2-3 тис. людей були замінені на менші по 1300-1400 людей. В шведських полках 2/3 солдатів складали мушкетери, 1/3 пікінери. Реформи армії дозволили Густаву використовувати передову на той час лінійну тактику. В галузі стратегії для Густава характерне використання наступальних дій невеликою армією, завчасна підготовка театру воєнних дій, надійне забезпечення операційної лінії (напряму дій армії).

Тридцятирічна війна[ред.ред. код]

У 1630 році Густав II Адольф втрутився в Тридцятирічну війну. Густав переслідував як релігійні, так і чисто політичні цілі. Прагнення Фердинанда II утвердитись на Балтиці викликало занепокоєння в Шведській імперії. Густав боявся, що якщо імператор закріпиться на Балтиці, то буде допомагати польському королю Сигизмунду III Вазі претендувати на престол Шведської імперії. Окрім того перемога католиків на Півночі Німеччини загрожувала і протестантській Шведській імперії — в результаті, релігійні і політичні мотиви короля вступити в війну були взаємопов'язані. У Німеччині Густав перемагав найкращих полководців того часу: графа Тіллі, у битві під Брейтенфельдом, і герцога Валленштайна в битві під Лютценом. В останній битві короля було смертельно поранено 6 листопада 1632 року.

Одружений на Марії-Елеонорі Брандербурзькій, Густав мав двох дочок: Христину, яка в шестирічному віці зайняла шведський престол, і Христину-Августу.

Підсумки[ред.ред. код]

Густав реформував шведську економіку, армію та державне управління, дав Шведській імперії імпульс до прогресу і перетворив її на першокласну державу. Сейм при Густаві став постійнодіючим, він спростив податкову систему, уклав торгові договори з Нідерландами, Іспанською імперією, Королівством Франція та Московським царством, відновив Упсальський університет і заснував університету в Тарту, відкрив багато шкіл, зокрема найдавнішу постійно діючу школу Естоніїї Гімназію Густава Адольфа Таллінна.

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Карл IX Ваза
Lilla riksvapnet.svg Король Швеції
1611-1632
Lilla riksvapnet.svg Наступник
Христина I