Густав II Адольф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Густав II Адольф
Dei Gratia Suecorum Gothorum Vandalorumque Rex, Magnus Princeps Finlandiae, Dux Esthoniae atque Carelia nec non Ingriae Dominus etc.
Gustav II of Sweden.jpg
Король Швеції
Правління 1611-1632
Коронація 12 жовтня 1617
Попередник Карл IX Ваза
Наступник Христина I
Біографічні дані
Дата народження 9 грудня 1594(1594-12-09)
Стокгольм
Дата смерті 6 листопада 1632(1632-11-06) (37 років)
Лютцен
Місце поховання Ріддархольменкірхе, Стокгольм, Швеція
Дружина Марія Елеонора Бранденбурзька
Діти Христина, Христина-Августа
Династія Ваза
Батько Карл IX Ваза
Мати Христина Шлезвіг-Гольштейн-Готторпська
Arms of the House of Vasa.svg
Gustav II Adolf autograph.png

Гу́став II Адо́льф Ваза (швед. Gustav II Adolf, лат. Gustavus Adolphus, *9 грудня 1594, Стокгольм - †6 листопада 1632, Лютцен поблизу Лейпцига) — шведський король1611) і полководець, син шведського короля Карла IX і Христини Гольштейнської. Його часто називали "Сніговий король" і "Лев Півночі".

Його двадцятирічне правління стало однією з найблискучіших сторінок в історії Швеції. Карл IX присвятив багато турбот і праці вихованню Густава. Він був одним з найосвіченіших правителів свого часу; говорив вільно німецькою, голландською, французькою, італійською і латиною; розумів російську, і польську мови. Густав захоплювався математикою і історією. З 11 літнього віку Густав, часто бував на засіданнях сейму і на нарадах батька, та при прийомах іноземних послів.

На молодого Густава мали великй вплив Іоанн Шітте і Аксель Оксеншерна. Останнього Густав на початку свого правління призначив канцлером і зберіг прихильність до нього до самої смерті.

Правління[ред.ред. код]

Вступивши на престол, Густав Адольф успадкував від батька ворожнечу до аристократії і три війни — з Данією, Московією і Річчю Посполитою. Аристократію Густав схилив на свій бік, надавши багато привілеїв і обіцяючи у всіх справах радитись з сеймом. Данську війну, яку ще називають Кальмарською війною, король закінчив у 1613 році уклавши мир в Кнереде.

Непорозуміння між Швецією та Московією виникли ще при Карлі IX. Війна з Москвою, що мала на меті відтіснити московитів з Балтики і, зокрема, з Фінської затоки закінчилася в 1617 році Столбовським миром, за яким шведи закріпились на побережжі Фінської затоки.

Згодом вся увага Густава була звернена проти Речі Посполитої — почалася тривала династична боротьба — польський король Сигізмунд III походив з династії Ваза і претендував на успадкування шведського трону.

Війна з перервами тяглась з 1618 по 1629 рік, велася переважно на території польського королівства. Декілька разів сторони укладали перемир'я. Польщі надавали підтримку Габсбурги. Англія, Франція і Нідерланди намагались залучити Швецію до боротьби проти Габсбургів на території Німеччини. Густаву обіцяли величезну фінансову допомогу і всіляку підтримку. У 1629 році між Швецією і Польщею було укладено 6-річне перемир'я. Густав був готовий вступити в Тридцятирічну війну де у нього були і власні інтереси.

Реформи армії[ред.ред. код]

Густав Адольф реформував шведську армію. Вона формувалась за рахунок комбінованого добровільного і примусового набору солдатів з селян і міщан Швеції. Однорідний національний склад армії підвищив її боєздатність і дисципліну. Густав запровадив в армії сувору дисципліну, тілесні покарання і муштру. При ньому було вдосконалено озброєння армії: артилерія оснащена легкими 4-фунтовими (80 міліметрів) гарматами, вперше в західній Європі була створена полкова артилерія — по 2 гармати на полк. Великі полки по 2-3 тис. людей були замінені на менші по 1300-1400 людей. В шведських полках 2/3 солдатів складали мушкетери, 1/3 пікінери. Реформи армії дозволили Густаву використовувати передову на той час лінійну тактику. В галузі стратегії для Густава характерне використання наступальних дій невеликою армією, завчасна підготовка театру воєнних дій, надійне забезпечення операційної лінії (напряму дій армії).

Тридцятирічна війна[ред.ред. код]

У 1630 році Густав II Адольф втрутився в Тридцятирічну війну. Густав переслідував як релігійні, так і чисто політичні цілі. Прагнення Фердинанда II утвердитись на Балтиці викликало занепокоєння в Швеції. Густав боявся, що якщо імператор закріпиться на Балтиці, то буде допомагати польському королю Сигизмунду III Вазі претендувати на престол Швеції. Окрім того перемога католиків на Півночі Німеччини загрожувала і протестантській Швеції — в результаті, релігійні і політичні мотиви короля вступити в війну були взаємопов'язані. У Німеччині Густав перемагав найкращих полководців того часу: графа Тіллі, у битві під Брейтенфельдом, і герцога Валленштайна в битві під Лютценом. В останній битві короля було смертельно поранено 6 листопада 1632 року.

Одружений на Марії-Елеонорі Брандербурзькій, Густав мав двох дочок: Христину, яка в шестирічному віці зайняла шведський престол, і Христину-Августу.

Підсумки[ред.ред. код]

Густав реформував шведську економіку, армію та державне управління, дав Швеції імпульс до прогресу і перетворив її на першокласну державу. Сейм при Густаві став постійнодіючим, він спростив податкову систему, уклав торгові договори з Нідерландами, Іспанією, Францією та Московією, відновив Упсальський університет і заснував університету в Тарту, відкрив багато шкіл, зокрема найдавнішу постійно діючу школу Естоніїї Гімназію Густава Адольфа Таллінна.

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Карл IX Ваза
Lilla riksvapnet.svg Король Швеції
1611-1632
Lilla riksvapnet.svg Наступник
Христина I