Антимінс: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правки
вікіфікація, оформлення
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Antimension1.jpg|міні|праворуч|300пкс|<center>Румунський антимінс із [[Орадя]] ([[Трансільванія]]), 1890.</center>]]
[[Файл:Antimension1.jpg|міні|праворуч|300пкс|<center>Румунський антимінс із [[Орадя]] ([[Трансільванія]]), 1890.</center>]]
[[Файл:Zhnyborody-Antymins-tserkvy-sv-Myhaila-1887-roku.jpg|міні|праворуч|300пкс|<center>Антимінс [[Церква святого Михаїла (Жнибороди)|церкви святого Михаїла]] с.&nbsp;[[Жнибороди]], освячений Преосвященним Юліяном Пелешом 16 квітня 1887 року<ref>Зберігається в [[Центральний державний історичний архів України (Львів)|Центральному державному історичному архіві України (Львів)]].</ref>.</center>]]
[[Файл:Zhnyborody-Antymins-tserkvy-sv-Myhaila-1887-roku.jpg|міні|праворуч|300пкс|<center>Антимінс [[Церква святого Михаїла (Жнибороди)|церкви святого Михаїла]] с.&nbsp;[[Жнибороди]], освячений Преосвященним Юліяном Пелешом 16 квітня 1887 року<ref>Зберігається в [[Центральний державний історичний архів України (Львів)|Центральному державному історичному архіві України (Львів)]].</ref>.</center>]]
'''Антимінс'''&nbsp;— [[освячення|посвячений]] [[обрус]] із [[кришинка|кришинкою]] [[мощі]]в [[святий|святих]] на [[престол]]і в [[православ'я|православних]] [[Християнська церква|церква]]х. На антимінсі звершується під час св.&nbsp;[[Літургія|Літургії]] [[таїнство]] [[Євхаристія|Євхаристії]]. Без антимінса не можна служити св.&nbsp;Літургії. Звичай антимінсу з мощами святих походить ще з давньохристиянських часів, коли Богослуження відбувалися на гробах [[мученик]]ів.
'''Антимінс'''&nbsp;— [[освячення|посвячений]] [[обрус]] із частинкою [[мощі]]в [[святий|святих]] на [[Престол (архітектура)|престолі]] в [[православ'я|православних]] [[Християнська церква|церквах]]. На антимінсі звершується під час св.&nbsp;[[Літургія|Літургії]] [[таїнство]] [[Євхаристія|Євхаристії]]. Без антимінса не можна служити св.&nbsp;Літургії. Звичай антимінсу з мощами святих походить ще з давньохристиянських часів, коли Богослужіння відбувалися на гробах [[мученик]]ів.


Для кращого зберігання ''антимінс'' загортався в інший шовковий плат, який називається [[ілітон]].
Для кращого зберігання ''антимінс'' загортався в інший шовковий плат, який називається [[ілітон]].


[[Історія]] зберегла нам згадку про блюзнірські [[магія|магічні]] акти, які в давнину творилися над антимінсами, щоб комусь зашкодити:
[[Історія]] зберегла нам згадку про блюзнірські [[магія|магічні]] акти, які в давнину творилися над антимінсами, щоб комусь зашкодити: «Народ оповідав, що о.&nbsp;[[Лисовський]], відомий [[Гадяч|гадяцький]] [[протопоп]], робив різні [[чари]], щоб звести [[гетьман]]а [[Іван Скоропадський|Івана Скоропадського]], і для того різав антимінс у церкві с.&nbsp;Рикова, чаруючи гетьмана, що стверджував і риківський [[піп]]. Скоропадський про те знав і ще більше боявся Лисовського»<ref>Лазаревський: «Опис. Старой Малоросіи», т.&nbsp;І, с.&nbsp;203</ref>.

«Народ оповідав, що о.&nbsp;[[Лисовський]], відомий [[Гадяч|гадяцький]] [[протопоп]], робив різні [[чари]], щоб звести [[гетьман]]а [[Іван Скоропадський|Івана Скоропадського]], і для того різав антимінс у церкві с.&nbsp;Рикова, чаруючи гетьмана, що стверджував і риківський [[піп]]. Скоропадський про те знав і ще більше боявся Лисовського»<ref>Лазаревський: «Опис. Старой Малоросіи», т.&nbsp;І, с.&nbsp;203</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 16: Рядок 14:
* [[Українська Мала Енциклопедія]], проф. [[Євген Онацький]]
* [[Українська Мала Енциклопедія]], проф. [[Євген Онацький]]


[[Категорія:Релігійні предмети‎]]
[[Категорія:Релігійні предмети]]
[[Категорія:Християнство]]
[[Категорія:Християнство]]

Версія за 10:24, 12 жовтня 2014

Румунський антимінс із Орадя (Трансільванія), 1890.
Антимінс церкви святого Михаїла с. Жнибороди, освячений Преосвященним Юліяном Пелешом 16 квітня 1887 року[1].

Антимінс — посвячений обрус із частинкою мощів святих на престолі в православних церквах. На антимінсі звершується під час св. Літургії таїнство Євхаристії. Без антимінса не можна служити св. Літургії. Звичай антимінсу з мощами святих походить ще з давньохристиянських часів, коли Богослужіння відбувалися на гробах мучеників.

Для кращого зберігання антимінс загортався в інший шовковий плат, який називається ілітон.

Історія зберегла нам згадку про блюзнірські магічні акти, які в давнину творилися над антимінсами, щоб комусь зашкодити: «Народ оповідав, що о. Лисовський, відомий гадяцький протопоп, робив різні чари, щоб звести гетьмана Івана Скоропадського, і для того різав антимінс у церкві с. Рикова, чаруючи гетьмана, що стверджував і риківський піп. Скоропадський про те знав і ще більше боявся Лисовського»[2].

Примітки

  1. Зберігається в Центральному державному історичному архіві України (Львів).
  2. Лазаревський: «Опис. Старой Малоросіи», т. І, с. 203

Джерела