Таїнство
Та́їнство (др.-гр.μυστήριον, лат. sacramentum) — в Христовій Церкві священнодія, через яку невидимо діє на людину благодать Святого Духа, а також духовні наслідки (плоди) цієї дії для людини.[1][2]
Погляди щодо розуміння та кількості таїнств відрізняються в різних християнських конфесіях і традиціях. Таїнства так чи інакше пов'язані з різними подіями священної історії і, на відміну від інших церковних обрядів, у тій чи іншій формі присутні вже у Новому Заповіті, хоча безпосередньо Христова заповідь стосується лише хрещення (Мф 28:20) та євхаристії (1Кор 11:24-25).
Офіційно сім святих таїнств були признані в Католицькій церкві на Соборі в Ліоні в 1274 році. Католицька і Православна церкви визнають сім святих таїнств[3]:
- хрещення
- миропомазання (у католиків конфірмація)
- євхаристія
- сповідь (покаяння)
- вінчання (шлюб)
- єлеопомазання (оливопомазання)
- хіротонія (священство)
Лютерани признають лише хрещення і причастя (іноді також сповідь); англікани — хрещення, причастя і шлюб. Баптисти та інші євангельські християни на території України під впливом православного контексту виявляють тенденцію до більш широкого списку таїнств[4]. Більшість протестантів, як і церкви апостольської традиції, вважають таїнства засобами отримання Божої благодаті, але існують певні богословські розбіжності.
Святі отці про таїнства[ред. | ред. код]
«Ні хрещення, ні відпущення гріхів, ні відання, ні прилучення до таїнств, ні священна трапеза, ні причастя тіла, ні прилучення до крові, і ніщо інше не може принести нам ніякої користі, якщо ми не станемо вести життя чесне, суворе і чуже усякому гріху»[5] — святий Іван Золотоустий. "Якщо лицеміриш, то люди хрестять тебе тепер, а Дух Святий хрестити не буде" — святий Кирило Єрусалимський[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Таинство // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- ↑ Таинство // Полный православный богословский энциклопедический словарь. CD-версия: «Богословская энциклопедия». — М.: Directmedia Publishing. — 2005. — С. 8756.
- ↑ Свт. Тихон Задонський, Учения и наставления. Должность священническая о семи святых Таинствах [Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ История Евангельских христиан-баптистов в СССР. М., 1989. — Гл. 16. Обзор вероучений евангельско-баптистского братства. С. 447
Константин Прохоров. «Семь таинств» русских баптистов [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.]. // Богословские размышления / Theological Reflections, 2014. Вып. № 15. С. 142—160. Також у монографії: Константин Прохоров. Русский баптизм и православие. М., 2016. С. 161—183. ISBN 978-5-89647-362-6 - ↑ Беседа на слова апостола: «Не хочу оставить вас, братия, в неведении, что отцы наши все были под облаком, и все прошли сквозь море» (1Кор.10:1) - читать, скачать - святитель Иоанн Златоуст. azbyka.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
- ↑ Люди крестят тебя теперь, а Дух Святой крестить не будет. - Незнакомое православие. missionary.su (ru-RU). Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
Література[ред. | ред. код]
- О. Саган. Таїнства релігійні // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 628. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Посилання[ред. | ред. код]
- Таїнства [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Таїнство // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1873. — 1000 екз.
- Таїнства // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| |||||||||||||||||
|
