Інь та ян: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
→Графічне зображення: доповнення |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
== Графічне зображення == |
== Графічне зображення == |
||
У [[даосизм|даосизмі]] і [[конфуціанство|конфуціанстві]] зображається у вигляді двох кривих, вписаних у коло, одна біла, інша чорна з крапкою протилежного кольору на початку кожної з них. Класичні викладення можливих концепцій зображення ''інь'' і ''ян'' зробили [[Чжоу Дуньї]] (1017-1073) та Лай Чжиде (1525–1604, [[:en:Lai Zhide]]). |
У [[даосизм|даосизмі]] і [[конфуціанство|конфуціанстві]] зображається у вигляді двох кривих, вписаних у коло, одна біла, інша чорна з крапкою протилежного кольору на початку кожної з них (т.з. ''тайцзі-ту''). Класичні викладення можливих концепцій зображення ''інь'' і ''ян'' зробили [[Чжоу Дуньї]] (1017-1073) та Лай Чжиде (1525–1604, [[:en:Lai Zhide]]). |
||
Зображення, близькі до ''тайцзі-ту'', але без крапок на ознаку протиледностей відомі на [[Прясельце|прясельцях]] з Шицзяхе, нелытична культура Цюйцзялін, 3100-2800 до н.е.<ref>Деопик Д.В., Ульянов М.Ю. "Современные данные о древнейших письменностях в Восточной Азии и связанные с ними знаки и тексты. Часть 3" [http://istina.msu.ru/media/publications/article/cde/b42/7325821/2014_Deopik_Ulyanov_Istoriya_ieroglifiki_3_VE7.pdf]</ref> |
|||
Див. також [[:en:Taegeuk]], [[трискеліон]], [[лаубуру]], [[маґатама]]. |
Див. також [[:en:Taegeuk]], [[трискеліон]], [[лаубуру]], [[маґатама]]. |
||
Версія за 20:06, 17 липня 2015
Інь і ян (кит. 陰陽, yin-yang) — основні поняття давньокитайської натурфілософії, космічні полярні сили, що постійно переходять одна в одну (жіноче — чоловіче, світле— темне, активне — пасивне).
Загальний огляд
Вчення про сили «інь-ян» представлене в «Книзі змін», яку приписують Конфуцію та в 42 вірші трактату «Дао де цзін» Лао-цзи.
Взаємодія інь і ян підтримує рівновагу і гармонію світу, вона присутня у всьому.
Виявами дихотомійного мислення у полярних термінах стало також порівняння інь-ян із соціальними концепціями поділу на "зовнішнє та внутрішнє" ней-вай 内外, "цивільне та військове" вень-ву 文武, "покарання та нагороди" сін-шан 刑賞 (також сін-де 刑德).
Графічне зображення
У даосизмі і конфуціанстві зображається у вигляді двох кривих, вписаних у коло, одна біла, інша чорна з крапкою протилежного кольору на початку кожної з них (т.з. тайцзі-ту). Класичні викладення можливих концепцій зображення інь і ян зробили Чжоу Дуньї (1017-1073) та Лай Чжиде (1525–1604, en:Lai Zhide).
Зображення, близькі до тайцзі-ту, але без крапок на ознаку протиледностей відомі на прясельцях з Шицзяхе, нелытична культура Цюйцзялін, 3100-2800 до н.е.[1]
Див. також en:Taegeuk, трискеліон, лаубуру, маґатама.
Цитати
Небо - це ян, а земля - інь. Весна - це ян, а осінь - інь. Літо - це ян, а зима - інь. День - це ян, а ніч - інь. Важливі держави - це ян, а менші - інь. Діяльність - це ян, а відсутність дії - інь. Ті, хто напружуються - це ян, а ті, хто нагинаються - їнь. Володар - це ян, а міністри - інь. Вищі - це ян, а нижчі - інь. Чоловіки - це ян, а жінки - інь. Батьки - це ян, а сини - інь. Старші брати - це ян, а молодші - інь. Люди із широким світоглядом - це ян, а обмежені - інь. Одруження та народження синів - це ян, а помирання - інь. Контролювання інших - це ян, а підкорення контролю - інь. Гості - це ян, а хазяї - інь. Пани - це ян, а холопи - - інь. Розмова - це ян, а тиша - інь. Подання - це ян, а отримання - інь.[2]
Цікаві факти
- Під час японсько-корейської війни 1592 — 1598 років корейський генерал Квак Чеу носив червоний одяг, пофарбований менструальною кров'ю незайманих дівчат[3]. Генерал вірив, що темна жіноча енергія інь перетворювала його одяг у обладунок, недоступний для японської вогнепальної зброї — уособлення чоловічої енергії ян[3].
Примітки
- ↑ Деопик Д.В., Ульянов М.Ю. "Современные данные о древнейших письменностях в Восточной Азии и связанные с ними знаки и тексты. Часть 3" [1]
- ↑ З текстів Мавандуй: D.S. Yates, "The yin-yang texts from Yinqueshan: an introduction and partial reconstruction, with notes on their significance in relation to Huang-Lao daoism." Early China, 19 (1994), pp. 75-144 [2], стор.90. У квадратних дужках - текст, що реконструйовано у місцях ушкоджень манускрипту.
- ↑ а б Hawley, Samuel. The Imjin War: Japan's sixteenth-century invasion of Korea and attempt to conquer China. — Seoul: Royal Asiatic Society, Korea Branch , 2005. — р.271.
Посилання
|
Це незавершена стаття про даосизм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |