Солоха (могила): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
WDKeeper (обговорення | внесок)
307 редагувань
виправлені координати
Hungry Vampire (обговорення | внесок)
493 редагування
Рядок 17: Рядок 17:


== Опис кургану та знахідок ==
== Опис кургану та знахідок ==
Об'єм насипу - 52000 кубічних метри, висота - 18 метрів. Під насипом виявлено два поховання. У центральному, пограбованому, були знайдені кістки покійника, [[амфора]], бронзові вістря до стріл, золоті бляшки, [[голка]] тощо. У пізнішому впускному похованні виявлений кістяк [[Скіфські царі|цар]]я з золотими оздобами на шиї і руках і б. нього бронзовий шолом греко-скіфської роботи, бронзова булава, шедевр золотарського мистецтва — золотий гребінь, срібний посуд грец. роботи тощо. У бічних нішах цієї другої комори знайдено кістяки слуг і б. них вістря до списів і стріл, меч і сагайдак з стрілами, оздоблений платівкою з сценою бою. З боку входової ями виявлені кістяки п'ятьох царських коней у збруї, оздобленій золотом, сріблом і бронзою, і б. них конюх з залізним мечем. В окремих нішах містилися казани з кістками, амфори, черпаки тощо.
Об'єм насипу - 52000 кубічних метри, висота - 18 метрів. Під насипом виявлено два поховання. У центральному, пограбованому, були знайдені кістки покійника, [[амфора]], бронзові вістря до стріл, золоті бляшки, [[голка]] тощо. У пізнішому впускному похованні виявлений кістяк [[Скіфські царі|цар]]я з золотими оздобами на шиї і руках і біля нього бронзовий шолом греко-скіфської роботи, бронзова булава, шедевр золотарського мистецтва — золотий гребінь, срібний посуд грецької роботи тощо. У бічних нішах цієї другої комори знайдено кістяки слуг і біля них вістря до списів і стріл, меч і сагайдак з стрілами, оздоблений платівкою з сценою бою. З боку входової ями виявлені кістяки п'ятьох царських коней у збруї, оздобленій золотом, сріблом і бронзою, і біля них конюх з залізним мечем. В окремих нішах містилися казани з кістками, амфори, черпаки тощо.


Речі з «Солохи» зберігаються в Ермітажі (Ленінград).
Речі з «Солохи» зберігаються в Ермітажі (Ленінград).

Версія за 11:10, 21 жовтня 2015

Координати: 47°19′33″ пн. ш. 34°20′21″ сх. д. / 47.32583° пн. ш. 34.33917° сх. д. / 47.32583; 34.33917

Столиця скіфів Кам'янське городище і т.зв. скіфські «царські» могили в нижній течії Дніпра:
1) Нікополь (сучасне місто)
2) Запоріжжя (сучасне місто)
3) Товста Могила
4) Чортомлик
5) Кам'янське городище
6) Солоха
7) Гайманова Могила
8) Мелітопольський курган
9) Олександропільський курган
10) Велика Цимбалка
11) Козел
12) Огуз
Скіфський золотий гребінь, ймовірно, зроблений греками, з кургану Солоха, 4 вік до н.е., Ермітаж

«Солоха» — одна з найбагатших скіфських т. зв. царських могил 4 в. до Р. Х., положена на південий захід від села Великої Знам'янки Кам'янсько — Дніпровського району Запорізької області, відкрита й досліджена М.І. Веселовським.

Опис кургану та знахідок

Об'єм насипу - 52000 кубічних метри, висота - 18 метрів. Під насипом виявлено два поховання. У центральному, пограбованому, були знайдені кістки покійника, амфора, бронзові вістря до стріл, золоті бляшки, голка тощо. У пізнішому впускному похованні виявлений кістяк царя з золотими оздобами на шиї і руках і біля нього бронзовий шолом греко-скіфської роботи, бронзова булава, шедевр золотарського мистецтва — золотий гребінь, срібний посуд грецької роботи тощо. У бічних нішах цієї другої комори знайдено кістяки слуг і біля них вістря до списів і стріл, меч і сагайдак з стрілами, оздоблений платівкою з сценою бою. З боку входової ями виявлені кістяки п'ятьох царських коней у збруї, оздобленій золотом, сріблом і бронзою, і біля них конюх з залізним мечем. В окремих нішах містилися казани з кістками, амфори, черпаки тощо.

Речі з «Солохи» зберігаються в Ермітажі (Ленінград).

Докладний опис «Солохи» і знайдених у ній речей у книзі Я. Пастернака «Археологія України» (1961, стор. 322 — 24).

Література

  • Алексеев А.Ю. К идентификации погребений кургана Солоха //Тез. докл. междунар. конф. «Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья», посвящ. 95-летию со дня рождения профессора Б.Н.Гракова. – Запорожье, 1994. – II.
  • Алексеев А.Ю. Гребень из кургана Солоха в контексте династической истории Скифии //Эрмитажные чтения памяти Б.Б.Пиотровского. Тез. докл. – Санкт-Петербург, 1996.
  • Кузнецов C. В. Щиты на золотом гребне из кургана «Солоха» //Проблемы ски-фо-сарматской археологии Северного Причерноморья (К 100-летию Б.Н.Гракова). – Запорожье, 1999.
  • Мозолевський Б.М. Солоха // Мозолевський Б.М. Скіфський степ. – Київ, 1983. - С. 83-94
  • Манцевич А.П. Гребень и фиала из кургана Солоха //СА. – 1951. – XIII.
  • Манцевич А.П. Золотой гребень из кургана Солоха. – Ленинград: Изд-во ГЭ, 1962.
  • Манцевич А.П. Горит из кургана Солоха //ТГЭ. – 1962. – Т.3.
  • Манцевич А.П. Курган Солоха. Публикация одной коллекции. – Ленинград:Искусство, 1987.
  • Половцова С. Объяснение изображений на драгоценных вещах из Солохи проф. Свороносом //ИАК. – 1918. – Вып. 65.
  • Русяєва М.В. Золотой гребень из кургана Солоха //VI чтения памяти профессора В.Д.Блаватского. К 100-летию со дня рождения. Тезисы докладов 21-22 мая 1999 г. – М., 1999. – С.96-97.
  • Русяєва М.В. Сцена охоты на чаше из кургана Солоха // V Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Этнические процессы. – Керчь, 2004. – С. 301–306.
  • Русяєва М.В. Серебряная чаша из кургана Солоха // Боспорские исследования. – Вып. IX. – Керчь, 2005. – C. 112–126.
  • Фармаковский Б.В. Горит из кургана Солоха //ИРАИМК. – 1922. – II.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Посилання

Парадный меч из кургана Солоха (рос).

Див. також


Історія України Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Найбільші та найвідоміші скіфські кургани другої половини IV століття до н. е.
Гробниці царів
82—117 тис. м³
Гробниці членів
царської родини
36—40 тис. м³
Гробниці родичів царя
11—13 тис. м³
Гробниці пілофорів
Перший рівень
6,6—7,7 тис. м³
Мордвинівський 1 • Мордвинівський 2 • Кам'яна Могила • Плоска Могила • Башмачка • Водяна Могила • Золота Балка 15 • Страшна Могила • Соболева Могила • Виводово 92
Гробниці пілофорів
Другий рівень
2,4—4,2 тис. м³
Мелітопіль • Гостра Могила • Малий Огуз • Діїв • Носаки 14 • Носаки 4 • Орел • Слонівська Близниця • Кам'янська Близниця • Золота Балка 13 • Володимирівка к.12 • Носаки 12 • Носаки 13 • Томаківська Близниця • Володимирівка к.1 • Тащенак • Гюнівка к.14 • Вишнева Могила • Мар'ївка к.9 • І Рядовий • ІІ Рядовий • Сахнова Могила • Покровка • Шульгівка • Кутареві Могили 2 • Заповітне 18 • Первомаївка І к.1
Поховання простих скіфів
<2,4 тис. м³
Поховання простих скіфів
Групи курганів
Кургани поза категоріями
Джерела: на базі моделі соціальної структури Скіфії другої половини IV століття до н. е. Болтрика Ю. В.
  • Болтрик Ю. В. Попытка социальной стратификации Скифии второй половины IV в. до н. э. / ред. В. Я. Кияшко, В. А. Ларенок, В. В. Потапов // Проблемы археологии юго-восточной Европы. — Ростов-на-Дону, 1998. — Т. XXIV. — С. 89—90.
  • Болтрик Ю. В. Курганы как ключ к пониманию социальной истории Скифии IV в. до н. э. / ред. Е. А. Молев // Из истории античного общества : межвузовский сборник. — Н. Новгород, 2001. — Вип. 7. — С. 170—181.
  • Болтрик Ю. В. Социальная структура Скифии IV в. до Р. Х., отраженная в погребальных памятниках / ред. Jan Chochorowski // Kimmerowe, scytowie, sarmaci. Pamieci prof. Tad. Sulimirskego. — Krakow, 2004. — С. 85—92.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Солоха_(могила)&oldid=16931182