Гіпотеза: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Скасовано останнє редагування (91.204.60.51) і відновлено версію 17897757 Shynkar |
G.Tuono (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Загальнонаукові методи}} |
|||
{{Otheruses|Гіпотеза (значення)}} |
{{Otheruses|Гіпотеза (значення)}} |
||
'''Гіпо́теза''' (або '''засновок''') |
'''Гіпо́теза''' (або '''засновок''') — це припущення, яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань [[Проблема|проблеми]]<ref>''М. В. Попович.'' «Гіпотеза» // [[Українська Радянська Енциклопедія]]. — 2-е видання. — Т. 3. — К., 1979. — стор. 45.</ref>. |
||
З точки зору [[Логіка|логіки]], гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що являє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена [[істина]]<ref>Тофтул М. Г. Логіка |
З точки зору [[Логіка|логіки]], гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що являє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена [[істина]]<ref>Тофтул М. Г. Логіка: підручник, 2-ге вид., допов. / М. Г. Тофтул. — К.: ВЦ «Академія», 2008. — 400 с.</ref>. |
||
У практичній площині гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних [[Явище|явищ]]. Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду [[Спостереження|спостережень]] (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно. |
У практичній площині гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних [[Явище|явищ]]. Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду [[Спостереження|спостережень]] (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно. |
||
Рядок 9: | Рядок 8: | ||
== Особливості та значення гіпотези == |
== Особливості та значення гіпотези == |
||
Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, імовірне знання)<ref>Н. И. Кондаков. Логический словарь — Москва: «Наука», |
Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, імовірне знання)<ref>Н. И. Кондаков. Логический словарь — Москва: «Наука», 1971—656 с.</ref>. |
||
Значення гіпотези визначається тим, наскільки вона допомагає вирішувати теоретичні та практичні проблеми. У проблемній ситуації висувається кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і дозволяти висновки, перевірювані фактами в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами в абстрактних теоріях. |
Значення гіпотези визначається тим, наскільки вона допомагає вирішувати теоретичні та практичні проблеми. У проблемній ситуації висувається кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і дозволяти висновки, перевірювані фактами в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами в абстрактних теоріях. |
||
Рядок 74: | Рядок 73: | ||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
*[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=30198 ГІПО́ТЕЗА] |
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=30198 ГІПО́ТЕЗА] //[[ЕСУ]] |
||
[[Категорія:Методологія науки]] |
[[Категорія:Методологія науки]] |
||
[[Категорія:Логіка]] |
[[Категорія:Логіка]] |
Версія за 18:08, 16 жовтня 2016
Гіпо́теза (або засновок) — це припущення, яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань проблеми[1].
З точки зору логіки, гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що являє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена істина[2].
У практичній площині гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних явищ. Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно.
Особливості та значення гіпотези
Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, імовірне знання)[3].
Значення гіпотези визначається тим, наскільки вона допомагає вирішувати теоретичні та практичні проблеми. У проблемній ситуації висувається кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і дозволяти висновки, перевірювані фактами в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами в абстрактних теоріях.
Спростування гіпотези (часто за допомогою контрприкладу) переводить її до розряду помилкових тверджень. Доведення (доказування) гіпотези (за допомогою експерименту чи серії експериментів, умовиводу з дотриманням правил формальної логіки) робить її установленим фактом, теоремою, теорією. Не доведена і не спростована гіпотеза називається відкритою проблемою. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) гіпотезами не є.
Випадки, коли застосовується гіпотеза
Гіпотеза застосовується в таких випадках:
- Коли відомих фактів недостатньо для пояснення причинної залежності явища, але є необхідність в тому, щоб його пояснити;
- Коли факти складні і гіпотеза може принести користь, як узагальнення знань у даний час, як перший крок до їх роз'яснення;
- Коли причини, що спричинили чи спричиняють факти, недоступні для досліду, тим часом як їх дія чи наслідки можуть бути предметом вивчення.
Формування гіпотез
Гіпотези в своєму розвитку проходять три стадії:
- Накопичення матеріалу, висунення гіпотези;
- Формування основної гіпотези та її обґрунтування;
- Перевірка отриманих результатів на практиці.
Наукова гіпотеза та гіпотеза в широкому сенсі слова
Розрізняють гіпотези в широкому сенсі слова та наукові гіпотези.
Наукова гіпотеза дозволяє об'єднати певну сукупність інформації, що є науковим знанням, в систему знань і утворює теорію у разі, якщо така гіпотеза здобуде підтвердження. Виходячи за межі кола вивчених фактів, наукова гіпотеза пояснює їх і передбачає нові факти.
У природничих науках гіпотеза висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією.
Гіпотеза в широкому сенсі слова є здогадом про що завгодно, як правило, узагальнюючим підсумком спостережень, коротким описом зв'язку між певними явищами.
Вимоги, що висуваються до наукової гіпотези
До наукової гіпотези можуть висуватися такі вимоги[4]:
- Принципова перевірюваність (спростовуваність) пропонованої гіпотези;
- Максимальна загальність гіпотези, тобто, гіпотеза має пояснювати не тільки ті явища, для пояснення яких вона створюється, але й максимально широкий у межах можливого клас явищ, в тому числі й ті явища, які, на перший погляд, безпосередньо не пов'язані із первинними;
- Прогностичний потенціал;
- Принципова (логічна) простота;
- Спадковий зв'язок гіпотези, що висувається, із попереднім знанням.
Види гіпотез за предметом гіпотези
Гіпотези можуть стосуватися:
- фактів — у судовому слідстві, в дослідженні історика, тощо;
- безпосередньо не спостережуваної внутрішньої основи явищ (пояснювальні гіпотези в природничих науках);
- властивостей абстрактних об'єктів — у математиці та логіці.
Відомі гіпотези
Перевірка деяких математичних гіпотез розтяглася у часі на століття. Велика теорема Ферма, сформульована приблизно у 1637 р., залишалася гіпотезою більш ніж 300 років, перш ніж була доведена у 1995 р. Гіпотеза Ейлера, сформульована у 1769 р., була спростована шляхом наведення контрприкладу напередодні 200-річчя її публікації у 1966 р.
Чимало наукових гіпотез, поширених у давнину, пізніше були спростовані (наприклад, геоцентризм, нептунізм). Інші знайшли підтвердження і лягли в основу сучасної науки (атомістика, генетика).
Чимало гіпотез присвячено проблемі походження життя на Землі. Окрім теорії еволюції, яка підтверджується великим масивом наукових даних, частково підтвердженою науковими даними вважається і гіпотеза панспермії. Іноді креаціонізм відносять до числа гіпотез про походження життя, хоча ідеї креаціонізму засновані на вірі і, як такі, що не допускають можливості їх неправильності, з точки зору чистоти термінології не можуть бути віднесені до розряду гіпотез[5].
Деякі гіпотези беруться на озброєння діячами псевдонауки. Наприклад, уфологія користується позаземною гіпотезою походження НЛО.
Див. також
- Нульова гіпотеза
- Перевірка статистичних гіпотез
- Проблеми тисячоліття
- Відкриті математичні питання
- Нерозв'язані проблеми фізики
- Нерозв'язані проблеми лінгвістики
Примітки
- ↑ М. В. Попович. «Гіпотеза» // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 3. — К., 1979. — стор. 45.
- ↑ Тофтул М. Г. Логіка: підручник, 2-ге вид., допов. / М. Г. Тофтул. — К.: ВЦ «Академія», 2008. — 400 с.
- ↑ Н. И. Кондаков. Логический словарь — Москва: «Наука», 1971—656 с.
- ↑ Баженов Л. Б. Современная научная гипотеза — в кн. «Материалистическая диалектика и методы естественных наук». — М., 1968.
- ↑ Почему креационизм не является научной теорией или гипотезой?