Спектр: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 13: Рядок 13:
== Структура спектру ==
== Структура спектру ==


* '''Суцільний спектр''' — спектр, у якого монохроматичні складові заповнюють без розривів інтервал [[довжина хвилі|довжин хвиль]], в межах якого відбувається випромінювання.
* '''Неперервний спектр''' — спектр, у якого монохроматичні складові заповнюють без розривів інтервал [[довжина хвилі|довжин хвиль]], в межах якого відбувається випромінювання.


[[Файл:Spectrum roygbiv.jpg|thumb|600px|center|Суцільний спектр видимого випромінювання]]
[[Файл:Spectrum roygbiv.jpg|thumb|600px|center|Неперервний спектр видимого випромінювання]]


Суцільний спектр відтворює нейтрально білий колір, що теоретично в природі ніколи не зустрічається. Наприклад, спектр випромінювання сонця протягом дня змінюється з слабко жовтуватого до помаранчевого ввечері, що пояснюється розсіюванням коротких синьо-фіолетових хвиль в атмосфері. Розсіяні короткі хвилі в атмосфері забарвлюють її в блакитні відтінки, а до земної поверхні доходить світло в якому бракує частини спектру. [[Кольорова температура]], [[баланс білого]] кольору — поняття які повязані із частковою зміною спектру та його коррекцією.
Неперервний спектр відтворює нейтрально білий колір, що теоретично в природі ніколи не зустрічається. Наприклад, спектр випромінювання сонця протягом дня змінюється з слабко жовтуватого до помаранчевого ввечері, що пояснюється розсіюванням коротких синьо-фіолетових хвиль в атмосфері. Розсіяні короткі хвилі в атмосфері забарвлюють її в блакитні відтінки, а до земної поверхні доходить світло, в якому бракує відповідної частини спектру. [[Кольорова температура]], [[баланс білого]] кольору — поняття, які пов'язані з частковою зміною спектру та його коррекцією.


* '''Смугастий спектр''' — спектр, монохроматичні складові якого утворюють групи (смуги), що складаються з безлічі тісно розташованих монохроматичних випромінювань. Смуги випромінювання в різних хімічних елементів різні, на чому і оснований [[спектральний аналіз]] речовин при аналізі сполук невідомого складу.
* '''Смугастий спектр''' — спектр, монохроматичні складові якого утворюють групи (смуги), що складаються з багатьох тісно розташованих ліній емісії. Смуги випромінювання різних хімічних елементів різні, на чому заснований [[спектральний аналіз]] речовини при аналізі сполук невідомого складу.
[[Файл:Nitrogen.Spectrum.Vis.jpg|thumb|600px|center|Смугастий спектр видимого випромінювання [[азот]]у]]
[[Файл:Nitrogen.Spectrum.Vis.jpg|thumb|600px|center|Смугастий спектр видимого випромінювання [[азот]]у]]


* '''Лінійчатий спектр''' — спектр, що складається з окремих, не примикаючих один до одного монохроматичних випромінювань.
* '''Лінійчатий спектр''' — спектр, що складається з окремих монохроматичних ліній, що не зливаються одна з одною.
[[Файл:Emission spectrum-H.png|thumb|600px|center|Лінійчатий спектр видимого випромінювання атома [[водень|водню]]]]
[[Файл:Emission spectrum-H.png|thumb|600px|center|Лінійчатий спектр видимого випромінювання атома [[водень|водню]]]]



Версія за 16:02, 28 серпня 2017

Спектр видимого випромінювання у загальному спектрі електромагнітних хвиль

В оптиці спе́ктром (лат. spectrum — привид) називається сукупність монохроматичних випромінювань, що належать до складу складного випромінювання. Спектр випромінювання може описуватися графічною, аналітичною або табличною залежністю. Джерела випромінювання можуть мати суцільний, смугастий, лінійчатий спектр або спектр, що має суцільну та лінійчату складові.

Галузь фізики, яка вивчає оптичні спектри, називається спектроскопією. Прилади, якими вимірюються спектри, називаються спектрометрами.

Типи спектрів

Розрізняють спектр випромінювання й спектр відбиття тіла. Спектр випромінювання — це набір монохроматичних хвиль, які випромінює дане тіло. При вимірюванні спектру поглинання тіло опромінюють білим світлом і фіксують частоти променів, які пройшли через нього. Аналогічним чином вимірюється спектр відбиття — фіксуються частоти променів, відбитих тілом.

Структура спектру

  • Неперервний спектр — спектр, у якого монохроматичні складові заповнюють без розривів інтервал довжин хвиль, в межах якого відбувається випромінювання.
Неперервний спектр видимого випромінювання

Неперервний спектр відтворює нейтрально білий колір, що теоретично в природі ніколи не зустрічається. Наприклад, спектр випромінювання сонця протягом дня змінюється з слабко жовтуватого до помаранчевого ввечері, що пояснюється розсіюванням коротких синьо-фіолетових хвиль в атмосфері. Розсіяні короткі хвилі в атмосфері забарвлюють її в блакитні відтінки, а до земної поверхні доходить світло, в якому бракує відповідної частини спектру. Кольорова температура, баланс білого кольору — поняття, які пов'язані з частковою зміною спектру та його коррекцією.

  • Смугастий спектр — спектр, монохроматичні складові якого утворюють групи (смуги), що складаються з багатьох тісно розташованих ліній емісії. Смуги випромінювання різних хімічних елементів різні, на чому заснований спектральний аналіз речовини при аналізі сполук невідомого складу.
Смугастий спектр видимого випромінювання азоту
  • Лінійчатий спектр — спектр, що складається з окремих монохроматичних ліній, що не зливаються одна з одною.
Лінійчатий спектр видимого випромінювання атома водню

Більш-менш чистий лінійний спектр випромінювання можна отримати при свіченні газів, спалювання простої речовини.

Див. також

Джерела

  • Вакуленко М. О. Тлумачний словник із фізики / М. О. Вакуленко, О. В. Вакуленко. – К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. – 767 с.