Люлька Архип Михайлович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Рядок 72: | Рядок 72: | ||
В с. [[Саварка]] Богуславського району Київської області – рідному селі А.М.Люльки 25 травня 2007 р. відкрито пам’ятник А.М.Люльці на подвір’ї школи його імені.<ref>[http://kpi.ua/07-05-25 Відкрито пам’ятник А.М. Люльці]</ref> |
В с. [[Саварка]] Богуславського району Київської області – рідному селі А.М.Люльки 25 травня 2007 р. відкрито пам’ятник А.М.Люльці на подвір’ї школи його імені.<ref>[http://kpi.ua/07-05-25 Відкрито пам’ятник А.М. Люльці]</ref> |
||
В Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" встановлено меморіальну дошку Люльки, його портрет – в Галереї видатних випускників КПІ, за головним корпусом КПІ на алеї видатних вчених встановлено пам'ятник Архипу Михайловичу Люльці.<ref>[http://kpi.ua/mem-lulka Пам'ятник Люльці Архипу Михайловичу]</ref> |
В [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"]] встановлено меморіальну дошку Люльки, його портрет – в Галереї видатних випускників КПІ, за головним корпусом КПІ на алеї видатних вчених встановлено пам'ятник Архипу Михайловичу Люльці.<ref>[http://kpi.ua/mem-lulka Пам'ятник Люльці Архипу Михайловичу]</ref> |
||
[[23 березня]] [[2018]] року на державному рівні в Україні відзначається пам’ятна дата – 110 років з дня народження Архипа Люльки (1908-1984), конструктора авіаційних двигунів.<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2287-19 Постанова Верховної Ради України від 08.02.2018 р. № 2287-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році»]</ref> |
[[23 березня]] [[2018]] року на державному рівні в Україні відзначається пам’ятна дата – 110 років з дня народження Архипа Люльки (1908-1984), конструктора авіаційних двигунів.<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2287-19 Постанова Верховної Ради України від 08.02.2018 р. № 2287-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році»]</ref> |
Версія за 18:48, 14 березня 2018
Люлька Архип Михайлович | |
---|---|
Народився |
10 (23) березня 1908 Саварка, Київська губернія, Російська імперія (нині Богуславський район, Київська область) |
Помер |
1 червня 1984 (76 років) Москва, РРФСР, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія → УРСР |
Національність | українець |
Діяльність | Q10497074, конструктор |
Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
Галузь | авіація |
Заклад | АН СРСР |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Членство |
Російська академія наук Академія наук СРСР |
Партія | КПРС |
Відомий завдяки: | Розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939—1941) |
Нагороди | Лауреат Ленінської премії (1976), Герой Соціалістичної Праці (1957), Лауреат Сталінських премій (1948, 1951) |
Люлька Архип Михайлович у Вікісховищі |
Архи́п Миха́йлович Лю́лька (10 (23) березня 1908, Саварка, Київська губернія, Російська імперія (тепер Саварка, Богуславського району, Київської області, Україна)— 1 червня 1984, Москва, РРФСР, СРСР) — український радянський конструктор авіаційних двигунів. Член-кореспондент АН СРСР (з 1960), академік АН СРСР (1968).
Життєпис
У 1925 закінчив ремісниче училище в Білій Церкві. З другого разу вступив до Київського Політехнічного інституту, який закінчив у 1931. Учень Михайла Кравчука.
У 1937-1939, працюючи у Харківському авіаційному Інституті, створив конструкцію першого в СРСР двоконтурного турбореактивного двигуна (ТРД)
Розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939–1941), інших двигунів. Дослідив нові енергетичні речовини.
У 1941-1942 евакуйований у Башкортостан, працював на закритому танковому заводі у Челябінську.
1941 р. А.М. Люлька запатентував двоконтурну схему турбореактивного двигуна — ТРДЦ, але на той момент не було можливостей для її практичної реалізації (це стане можливим тільки у 60-ті роки XX ст.). Розуміючи це, Архип Михайлович запропонував двигун, заснований на більш простій одноконтурній схемі. Але і цей проект випередив свій час, не маючи аналогів. Слід зазначити, що і на сьогоднішній день двоконтурна схема турбореактивного двигуна є головною схемою сучасних двигунів як військової, так і цивільної авіації, пише про вченого у своїй книжці Ігор Шаров.
З 1946 — генеральний конструктор авіаційних двигунів. Згодом під його керівництвом створені потужні ТРД нового типу.
Був піонером розробки турбореактивних двигунів для надзвукової авіації, зробивши перші кроки у цьому напрямі ще в далекі тридцяті роки. Під його керівництвом створюється спеціальне КБ, нині НВО «Сатурн», яке носить його ім'я.
У 1938 році групою Архипа Люльки розроблений двигун РГД-1, що дав змогу літаку розвинути швидкість до 900 км/год. Але справжнє визнання талановитий конструктор здобув у повоєнні роки.
28 травня 1947 року літак Су-11 з двигуном ТР-1 конструкції Люльки розвинув швидкість 900 км/год. Згодом ТР-1 було встановлено на літаки Іл-22. Восени 1957 року відбулися випробування літака Су-7, який вперше перевищив швидкість звуку вдвічі. На базі цього літака згодом були створені бомбардувальник і штурмовик. А один з останніх створених Люлькою двигунів АЛ-31 Ф стоїть на всесвітньо відомому Су-27, яким встановлено 27 світових рекордів і виконуються такі фігури вищого пілотажу, як «Колокол» і «Кобра Пугачова». Дітище Архипа Люльки — двигун АЛ-29 встановлено на макеті-аналозі космічного корабля багаторазового використання «Буран», який свого часу був розроблений у КБ ім. Павла Сухого.
У 1948 р. у процесі доводочних робіт на базі ТР-3 (тягою 4000 кг) було створено більш потужний двигун тягою 5000 кг, що отримав позначення АП-5 і став двигуном для відомих реактивних літаків: Як-1000, Ла-190, Ил-30, Ил-46. За створення цього двигуна велику групу співробітників КБ на чолі з А.М. Люлькою було нагороджено Державною премією. Після АП-5 всі наступні двигуни КБ А.М. Люльки позначалися ініціалами їх розробника.
У 1952 р. випущено двигун АЛ-7 для Ил-54 і гідролітака конструкторського бюро Г.М. Берієва. Модифікований форсажною камерою згорання АЛ-7 став ТРДФ, АЛ-7Ф і впроваджувався на надзвукових літаках Су-7Б, Су-9, Ту-280. Літаки П.С. Сухого і Г.М. Берієва з двигунами А.М. Люльки встановили понад двадцять світових рекордів.
Більш форсований варіант ТРДФ АЛ-21ФЗ (тягою 11200 кгс) став двигуном шести модифікацій літака з крилами змінної стріловидності Су-17 і такої ж кількості військового бомбардувальника (з крилами змінної геометрії) Су-24. У 70-ті роки в ОКБ А.М. Люльки на базі двоконтурного реактивного двигуна було створено нові ТРДФ (АЛ-31 та інші), які не поступалися найкращим світовим аналогам. Конструкторську і наукову роботу А.М. Люлька успішно поєднував із громадською діяльністю Його неодноразово обирали депутатом Верховної Ради СРСР.
У 1968 р. Архип Михайлович був обраний дійсним членом Академії наук СРСР, де він очолював комісію газових турбін Академії.
Двигуни Архипа Люльки на радянських літаках
- ТР-1 для Су-11 та Ил-22
- АЛ-5 для Ил-30 та Ил-46
- АЛ-7 для Ил-54
- АЛ-7Б (ПБ) для Ту-98
- АЛ-7Ф-1 для Су-7 та його модифікацій
- АИ-7 для Су-9
- АЛ-21 для Су-22, Су-24
- АЛ-31 для Су-27, Су-30
- АЛ-35 для Су-27
- АЛ-41 для Су-37 та МіГ МФ1
Відзнаки
Герой Соціалістичної Праці (1957). Лауреат Ленінської премії (1976). Лауреат Сталінських премій (1948, 1951).
Вшанування
На честь академіка Саварський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок» названий іменем Люльки, у російському місті Москва іменем Люльки названу площу.
В с. Саварка Богуславського району Київської області – рідному селі А.М.Люльки 25 травня 2007 р. відкрито пам’ятник А.М.Люльці на подвір’ї школи його імені.[1]
В Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" встановлено меморіальну дошку Люльки, його портрет – в Галереї видатних випускників КПІ, за головним корпусом КПІ на алеї видатних вчених встановлено пам'ятник Архипу Михайловичу Люльці.[2]
23 березня 2018 року на державному рівні в Україні відзначається пам’ятна дата – 110 років з дня народження Архипа Люльки (1908-1984), конструктора авіаційних двигунів.[3]
Примітки
Джерела та література
- О. К. Янковський. Люлька Архип Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 390. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- В. О. Христич, Г. Б. Варламов. Люлька Архип Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 306.
- А. Н. Пономарев, «Советские авиационные конструкторы», М — «Воениздат», 1990 ISBN 5-203-00668-7
- В. Літовкін, «Четыре сюжета из рассказов генерального конструктора», Независимое военное обозрение (життєвий епізод за участі А. М. Люльки)
- Ховрич С. Важка дорога до Архипа Люльки // День. — № 180-181 (3581 — 3582). — 2011. — С. 12.
- Шаров Ігор. Вчені України: 100 видатних імен. – К., "АртЕк", 2006
Посилання
|
- Народились 23 березня
- Народились 1908
- Померли 1 червня
- Померли 1984
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Випускники КПІ
- Доктори технічних наук
- Академіки РАН
- Члени АН СРСР
- Члени КПРС
- Українські інженери
- Українські конструктори
- Українці Росії
- Піонери авіації
- Академіки АН СРСР
- Лауреати Ленінської премії
- Уродженці Богуславського району
- Люди, на честь яких названі вулиці
- Уродженці Київської губернії