Батальний жанр: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м стиль |
AquatoR (обговорення | внесок) |
||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
<gallery mode="packed"> |
<gallery mode="packed"> |
||
1870 Tod des Majors von Halden.jpg|''«Битва при Гравелоті»'' [[Ройхлінг Карл|Карл Ройхлінг]] |
1870 Tod des Majors von Halden.jpg|''«Битва при Гравелоті»'' [[Ройхлінг Карл|Карл Ройхлінг]] |
||
BelagerungvonDorostolon.jpg|''«Тризна |
BelagerungvonDorostolon.jpg|''«[[Тризна воїнів Святослава]]»'' [[Генріх Семирадський]] |
||
Vasily Vereshchagin - Апофеоз войны - Google Art Project.jpg|''«[[Апофеоз війни]]»'' [[Верещагін Василь Васильович|Василь Верещагін]] |
Vasily Vereshchagin - Апофеоз войны - Google Art Project.jpg|''«[[Апофеоз війни]]»'' [[Верещагін Василь Васильович|Василь Верещагін]] |
||
Rueckkehr der Quadriga-6.jpg|''«Повернення квадриги 1814-го року»''. {{не перекладено|Рудольф Айштедт|Рудольф Айштедт|de|Rudolf Eichstaedt}} |
Rueckkehr der Quadriga-6.jpg|''«Повернення квадриги 1814-го року»''. {{не перекладено|Рудольф Айштедт|Рудольф Айштедт|de|Rudolf Eichstaedt}} |
Версія за 03:31, 5 серпня 2018
Бата́льний жанр (від фр. bataille — битва) — жанр образотворчого мистецтва, що відображає військові походи і життя армії, та пов'язані з цим події.
Розвиток жанру
Зображення битв зустрічаються вже в пам'ятках мистецтва Стародавнього Єгипту, Ассирії, Греції і Риму.
У поступі розвитку жанру окреслились прославляння перемог володарів і його звеличення, що набули алегоричного й символічного змісту. У мистецтві античної Греції батальні сцени з міфології зображували на фронтонах у вигляді круглої скульптури та рельєфів, а також вазових розписах, у Римі слугували возвеличенню держави і прославлянню полководця-імператора. У середні віки батальні сцени зʼявилися в книжкових мініатюрах, а також в іконах та монументальних розписах Візантії, де святих воїнів подавали в напружено-драматичному двобої з драконом на здибленому коні. Згодом основи жанру було перенесено в мистецтво Київської Русі де початково переважно відтворювалось в іконах.
Панорамне розгортання баталій характерне і для малярства II-ї пол. XVII ст.: з більш динамічними пристрастями й цілісним охопленням усього полігону битви, над яким здіймається на коні полководець-король — панегірик для звеличування. Подібний тип картин умовно-алегоричного характеру впровадив Шарль Лебрен.
В мистецтві України
В українському мистецтві сцени визвольної боротьби увічнені в гравюрах Н. Зубрицького і Л. Тарасевича. Військова тематика знайшла відображення у творах Т. Шевченка («Кара шпіцрутенами» та інших). Темам війни та героїчного минулого українського народу присвячені картини С. Васильківського, Г. Крушевського («Тривога») тощо. Наприкінці XX ст.- поч.XXI ст. єдними з яскравих представників були А. Орльонов, А. Серебряков, С. Чайка та інші. Від 2010-х жанр в країні значно занепав, натомість українські реалії відтворювали переважно митці інших країн[1].
-
«Битва при Гравелоті» Карл Ройхлінг
-
«Повернення квадриги 1814-го року». Рудольф Айштедт[de]
Примітки
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Яценко В. М. С. Самокиш. К., 1954;
- Жолтовський П. М. Визвольна боротьба українського народу в пам'ятках мистецтва XVI—XVIII ст. К., 1958;
- Садовень В. В. Русские художники-баталисты XVIII—XIX веков. М., 1955;
- Бродский В. Советская батальная живопись. Л.—М., 1950.
Див. також
Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |