Бабінець Анна Володимирівна: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Aced (обговорення | внесок) м вже неактуально |
||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
{{Бібліоінформація}} |
{{Бібліоінформація}} |
||
{{journalist-stub}} |
|||
{{Ukr-bio-stub}} |
|||
[[Категорія:Українські телеведучі]] |
[[Категорія:Українські телеведучі]] |
||
Версія за 18:05, 19 травня 2019
| Бабінець Анна Володимирівна | |
|---|---|
| Народилася | 12 червня 1984 (39 років) |
| Діяльність | журналістика |
| Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара |
| Заклад | Проект з розслідування корупції та організованої злочинності[1] |
| Членство | Проект з розслідування корупції та організованої злочинності |
| У шлюбі з | Роман Вінтонів |
| Діти | донька Катерина |
| Нагороди | |
| Сайт | facebook.com/anna.babinets.1 |
Анна Володимирівна Бабінець (нар. 12 червня 1984[2]) — українська журналістка-розслідувачка, керівниця незалежної розслідувальної агенції Слідство.Інфо[3], регіональний редактор Проекту з розслідування корупції та організованної злочинності (OCCRP)[en][4], член команди YanukovychLeaks[5].
Професійна діяльність
Навчалась у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара.[2]
Працювала у виданні «Український тиждень»,[6] у програмі «Знак Оклику» на каналі ТВі,[7] на «Громадському телебаченні». Публікувалась у таких виданнях: «Українська правда», «Kyiv Post», «LB.ua», «Український тиждень», «Полит.ру», «Дзеркало тижня».
У 2012 році Анна Бабінець разом із Дмитром Гнапом створили проект Слідство.Інфо[8].
У лютому 2014 року Анна Бабінець разом з іншими українськими журналістами започаткувала ініціативу YanukovychLeaks. У рамках цього проекту було врятовано понад 25 тисяч документів, які стосувалися оточення екс-президента України Віктора Януковича та функціонування резиденції «Межигір'я», де він мешкав. Після просушування та сканування виловлених паперів журналісти передали оригінали документів слідчим Генеральної прокуратури України. Опрацьовувати бухгалтерію оточення Януковича допомагали навіть співробітники американського ФБР[9].
У рамках проекту YanukovychLeaks Анна Бабінець опублікувала низку журналістських розслідувань про соратника Віктора Януковича Сергія Курченка[10].
Під авторством Анни Бабінець випущено документальний фільм «Ньюзрум Межигір'я: Історія YanukovychLeaks[11]».
З 2015 року Анна Бабінець є регіональним редактором Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP).
У червні 2018 року Дмитро Гнап залишив проект Слідство.Інфо (і журналістику загалом) заради політики[12] й Анна Бабінець очолила розслідувальну команду.
Відзнаки
Фіналіст конкурсу «Честь професії» 2013 року у номінації «Краще журналістське розслідування» за роботу «Міжсезоння владних чемпіонів» («Слідство. Інфо»).[13]
У листопаді 2013 року розділила друге місце в Українсько-польському конкурсі журналістської майстерності за публікацію «Новий хазяїн київських доріг» про бізнесмена Сергія Курченка («Українська правда») та статтю «Хабар для Нацради» («Телекритика»).[14]
Сім'я
Дружина журналіста Романа Вінтонова.[15]
31 січня 2015 року народила доньку Катерину.
Примітки
- ↑ https://www.occrp.org/en/aboutus/staff/anna-babinets
- ↑ а б Про себе — Anna Babinets.
- ↑ Дмитро Гнап: Проектом «Слідство.Інфо» керуватиме Анна Бабінець. detector.media (укр.). 28 червня 2018. Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ OCCRP. НАШИ СОТРУДНИКИ. www.occrp.org (англ.). Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ Yanukovych Leaks. yanukovychleaks.org. Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ Бюро «Свідомо» обрало пріоритетною темою оборону й запросило курувати її Анну Бабінець // Телекритика, 05.08.2009.
- ↑ Анна Бабінець. «Титанові апетити Дмитра Фірташа» — Честь професії.
- ↑ «Громадське ТБ»: «Все гірше, ніж ви думаєте, але надія є». stv.detector.media. Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. YanukovychLeaks: Що змінилось за рік після сенсаційних знахідок у "Межигір’ї" | DW | 20.02.2015. DW.COM (укр.). Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ Yanukovychleaks. yanukovychleaks.org. Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ Ньюзрум Межигір'я: Історія YanukovychLeaks.(Документальний фільм). yanukovychleaks.org. Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ «Чи стане сильний журналіст сильним політиком?» – соцмережі про Дмитра Гнапа. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ Переможці — Честь професії 2013.
- ↑ Бабінець, Федорів, Зозулинський та Дейнека — переможці Українсько-польського конкурсу (ОНОВЛЕНО) // Телекритика, 23.11.2013.
- ↑ Роман Вінтонів: Майкл Щур має повернутися // Телекритика, 10.01.2013.
Посилання
Анна Бабінець у соцмережі «Facebook»
|
