Шкіль Андрій Васильович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
Рядок 84: | Рядок 84: | ||
== Відзнаки і нагороди == |
== Відзнаки і нагороди == |
||
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III ступеня ([[26 червня]] [[2006]])<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=578/2006 Указ Президента України № 578/2006 від 26 червня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 10-ї річниці Конституції України»]</ref> |
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III ступеня ([[26 червня]] [[2006]])<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=578/2006 Указ Президента України № 578/2006 від 26 червня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 10-ї річниці Конституції України»]</ref> |
||
* медаль "Захиснику Придністров'я". |
|||
* [[Почесна грамота Верховної Ради України]]. |
* [[Почесна грамота Верховної Ради України]]. |
||
* «Знак пошани» [[Міністерство оборони України|Міністерства оборони України]]. |
* «Знак пошани» [[Міністерство оборони України|Міністерства оборони України]]. |
Версія за 17:17, 31 травня 2019
Андрій Васильович Шкіль | |
---|---|
Народився |
26 листопада 1963 (60 років) Львів, Українська РСР |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Місце проживання | Львів |
Діяльність | політик, журналіст |
Alma mater | Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького і ЛНУ ім. І. Франка |
Знання мов | українська |
Членство | Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання |
Посада | народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3] |
Партія | Батьківщина |
Нагороди | |
Сайт | shkil.org |
Андрі́й Васи́льович Шкі́ль (нар. 26 листопада 1963, Львів, УРСР) — український політик і журналіст. Член партії ВО «Батьківщина», входить до політради. Народний депутат України 4, 5, 6 скликань. Колишній голова «УНА-УНСО», президент «Фонду українсько-європейських ініціатив».
Біографія
Загальний життєпис
Андрію було дванадцять, коли родина втратила батька. Мати багато працювала, йому вже тоді довелося ставати самостійною людиною. Він багато читає. І, як і раніше, любить робити те, що заборонено — приміром, знайомитися з віршами «небажаного» в рамках шкільного курсу російської літератури Єсеніна. Захоплюється спортом: у школі займається боротьбою, на зміну якій пізніше прийде дзюдо. Іще одна пристрасть Андрія — кіно. «Львівські кінотеатри були моєю Меккою», — зізнається він.
У 1981 році Шкіль закінчив львівську середню школу № 1. З 1981-го по 1989-ий був студентом Львівського медичного інституту. На якийсь час навчання довелося перервати, адже грошей на життя катастрофічно бракувало, тож протягом 1983–1984 років він працює вантажником готової продукції виробничого об'єднання «Прогрес». З 1992 по 1997 — здобуває другу вищу освіту, журналістську, у Львівському державному університеті імені Івана Франка, у 1992 році одружується із Зоряною Гарбар.
Політична діяльність
19 серпня 1991 року Шкіль разом з однодумцями розробляє у своїй львівській квартирі план захисту Львова від радянських танків.[джерело?] Пізніше з цього наміру самому боронити власну державу, ідею і мету народиться УНСО — Українська народна самооборона.[джерело?]
Втім, ще й до 1991-го Андрій Шкіль втягується у вир політичного життя. Він бере активну участь у творенні Спілки націоналістичної української молоді (СНУМ), яка потім переросте в Українську міжпартійну асамблею (УМА), а ще згодом — в Українську національну асамблею (УНА).
У той же час 90-ті роки були для нього надзвичайно плідні як для журналіста, брав участь узаснуванні газети «Молода Україна», пізніше заснував і став головним редактором газети «Голос нації» та керівником Інформаційного агенства «УНА-Захід», в яких тісно співпрацював з українським філософом Олегом Гуцуляком). В 1992 році брав участь у Придністровському конфлікті, нагороджений медаллю "Захиснику Придністров'я". З 04.1996 — автор і ведучий телевіз. програми «Наша справа», «Табачук TV».
Після подій Україна без Кучми 9 березня 2001 року Шкіль потрапляє за ґрати за звинуваченням «в організації масових безпорядків» (саме так СБУ, в чиєму провадженні знаходилась справа, охрестила протестні антикучмівські виступи опозиції). Його тюремні ходіння по муках включають дев'ять місяців одиночного ув'язнення в слідчому ізоляторі СБУ та ще чотири місяці в Лук'янівському СІЗО.
Під час затримання в одному з міліцейських райвідділів Шкіля піддають тортурам — за ґрати він потрапляє вже з надзвичайно тяжкими травмами голови і хребта. Протестуючи проти закритості судового процесу, Шкіль разом з іншими обвинуваченими розпочинає голодування. Без їжі йому вдається протриматись 39 діб, однак цей протест мало не стає для нього останнім — у стані коми Шкіль потрапляє до тюремного шпиталю.
31 березня 2002 року за політв'язня Андрія Шкіля віддають голоси 34150 виборців 121-го Городоцького округу. Перемога Шкіля на тодішніх парламентських виборах супроводжується ще й його значним відривом від суперників — представників партії «За Єдину Україну!» та «Нашої України». Тим часом владу в УНА-УНСО перебирають спеціально заангажовані для цієї місії особи, що призводить до її розламу на багато дрібних відгалужень, а відтак — до повного руйнування. Шкіль-парламентарій входить у 2002-му до опозиційної фракції «Блок Юлії Тимошенко», стає членом партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» і обирається до складу її політради. Був головою підкомітету з питань підготовки законопроектів Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Активно долучався до масштабних протестних акцій «Повстань, Україно!» у 2002—2003 рр.
На парламентських виборах 2006 року Андрій Шкіль займає тринадцяту позицію у виборчому списку «Блоку Юлії Тимошенко», вдруге стає народним депутатом України. Заступник голови Комітету у закордонних справах. 12 червня 2007 року достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної ради.
На дострокових Парламентських виборах в Україні 2007 року Андрій Шкіль займає чотирнадцяту позицію у виборчому списку «Блоку Юлії Тимошенко», стає народним депутатом України втретє. Голова підкомітету з питань євроінтеграції та євроатлантичного співробітництва Комітету у закордонних справах та член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.
У 2010 році став жертводавцем будівництва меморіалу «Борцям за волю України» у селі Зміївка на Херсонщині.[4]
Голова Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї НАТО.
Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Тунісом, Малайзією, Бразилією, Хорватією, Францією, Панамою.
На початку 2013 року Шкіль подав заяву на отримання політичного притулку в Чеській Республіці. Шкіль переїхав до Франції у травні 2013 року де мешкає до сьогодні.
Інше
Мати Марія Василівна (1930) — головний інженер МК-21, пенсіонер.
Дружина Зоряна Зіновіївна (1968) — художник-модельєр.
Володіє українською, польською, російською, французькою та англійською мовами. Захоплюється тенісом, хокеєм, класичною музикою.
Відзнаки і нагороди
- Орден «За заслуги» III ступеня (26 червня 2006)[5]
- медаль "Захиснику Придністров'я".
- Почесна грамота Верховної Ради України.
- «Знак пошани» Міністерства оборони України.
- Лауреат Всеукраїнської акції «Лідер народної довіри» у номінації «Лицар національної ідеї»
Примітки
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ На Херсонщині з'явився меморіал «Борцям за волю України». Український Херсон. — 24 серпня 2010
- ↑ Указ Президента України № 578/2006 від 26 червня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 10-ї річниці Конституції України»
Посилання
- Особиста сторінка
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»
- Верховна Рада України 4-го скликання
- Верховна Рада України 5-го скликання
- Верховна Рада України 6-го скликання
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (травень 2013) |
- Народились 26 листопада
- Народились 1963
- Випускники Львівського медичного університету
- Випускники Львівського університету
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Члени ВО «Батьківщина»
- УНА-УНСО
- Політики України
- Репресовані
- Уродженці Львова
- Українські журналісти
- Нагороджені почесною грамотою ВРУ
- Народні депутати України 4-го скликання
- Народні депутати України 5-го скликання
- Народні депутати України 6-го скликання