Орден Хреста Свободи

Орден Хреста Свободи фін. Vapaudenristin ritarikunta
Девіз	Isänmaan puolesta
Країна	Фінляндія
Тип	орден
Вручається:	військовим та цивільним особам
Статус	вручається
Нагородження
Засновано:	4 березня 1918
Перше:	30 квітня 1918
Нагороджені:
Категорія:Нагороджені орденом Хреста Свободи (18)
Черговість
Молодша нагорода	Орден Білої троянди
Сайт	vapaudenristinritarikunta.fi
Орден Хреста Свободи у Вікісховищі

Орден Хреста Свободи (фін. Vapaudenristin ritarikunta) — найвища державна нагорода Фінляндії, один з трьох найстаріших офіційних орденів, поряд з Орденом Білої троянди та Орденом Лева Фінляндії. Нагорода включає в себе 9 хрестів та 7 медалей. Великий Магістр ордена — Головнокомандувач Збройними Силами Фінляндії. Перше нагородження відбулося 30 квітня 1918.

Історія, зовнішній вигляд нагороди та статут

Орден Хреста Свободи засновано 4 березня 1918 у м. Вааса Сенатом Фінляндії за ініціативою Карла Густава Маннергейма під час Громадянської війни у Фінляндії. Зовнішній вигляд нагороди був розроблений у 1918 відомим фінським художником та геральдистом Акселі Галлен-Каллела. Перші ордени, після затвердження Маннергеймом ескізів, були замовлені 15 квітня 1918. Нагородження відбувалося з 1918 по 28 січня 1919, далі з 8 грудня 1939 та по даний час. Своє друге народження орден відзначив 8 грудня 1939 на початку Зимової війни 1939—1940. 18 серпня 1944 уряд Фінляндії прийняв рішення перевести Орден Хреста Свободи в розряд постійних офіційних нагород. Вручення орденів закінчилося у 1960 і почалося знову в 1990-і роки. Існувала спеціальна нагорода до Ордена Хреста Свободи — Хрест Маннергейма.

Емаль на хрестах біла, свастика золота. У центрі, навколо троянди, розташовані вінок та дві руки з мечами, причому меч, той, що зліва (прямий) символізує Європу, а той, що праворуч — Азію. У центрі сходження променів знаходилася геральдична троянда — один з елементів національного герба країни.

Статут

Медаль Свободи І-го класу (для військових)

Жалобний хрест

Нагороджувалися військовослужбовці та цивільні особи, незважаючи на національну приналежність, що воювали на боці фінського уряду. Нагорода охоплює 9 хрестів та 7 медалей. Має п'ять основних класів: Великий Хрест, класи з І по ІV та п'ятьох медалей:

• Великий хрест Ордена Хреста Свободи (VR SR)
• Хрест Свободи І-го класу із зіркою (VR 1)
• Хрест Свободи ІІ-го класу (VR 2)
• Хрест Свободи ІІІ-го класу (VR 3)
• Хрест Свободи ІV-го класу (VR 4)
• Медаль Свободи І-го класу (VM 1)
• Медаль Свободи ІІ-го класу (VM 2)
• Медаль За заслуги І-го класу (VR Am 1)
• Медаль За заслуги ІІ-го класу (VR Am 2)
• Жалобний хрест (VR sururisti). Вручається найближчому родичу солдата загиблого в бою
• Медаль жалоби (VM surumitali). Вручається найближчому родичу людини загиблої під час виконання обов'язків у військовій промисловості або національної оборони

Нагороджені Орденом Хреста Свободи

Всього з 1918 по 2006 відбулося близько 603 500 нагороджень Орденами Хреста Свободи та Медалями Свободи. Великим Хрестом Хреста Свободи (VR SR) було нагороджено близько 40 осіб.

Список нагороджених (перелік не повний)

Нагороджені Великим Хрестом Хреста Свободи:

• Карл Густав Маннергейм (30 квітня 1918 з мечами; 20 березня 1940 з мечами і дорогоцінним камінням)
• Пер Евінд Свінгувуд (30 квітня 1918)
• Вільгельм II Гогенцоллерн (30 червня 1918 з мечами і дорогоцінним камінням)
• Пауль фон Гінденбург (липень 1918)
• Еріх Людендорф (липень 1918)
• Георг фон Гертлінг (листопад 1918)
• Аксель Ерік Хейнрісі (6 липня 1940 з мечами)
• Рісто Рюті (6 липня 1940 з мечами)
• Карл Рудольф Вальден (6 липня 1940 з мечами)
• Іон Антонеску (січень 1942 з мечами)
• Вільгельм Кейтель (25 березня 1942 з мечами)
• Еріх Редер (25 березня 1942 з мечами)
• Вальтер фон Браухіч (19 липня 1942 з мечами)
• Генріх Гіммлер (30 липня 1942 з мечами)
• Вільхо Ненонен (6 березня 1943 з мечами)
• Едуард Дітль (20 січня 1944 з мечами)
• Карл Деніц (11 квітня 1944 з мечами)
• Ярл Лундквіст (8 січня 1945 з мечами)
• Väinö Valve (8 січня 1945 з мечами)
• Lennart Oesch (2 лютого 1945 з мечами)
• Aarne Sihvo (30 травня 1953 з мечами)
• Kaarlo Heiskanen (4 червня 1959 з мечами)
• Lauri Sutela (6 грудня 1983 з мечами)
• Adolf Ehrnrooth (6 грудня 1989 з мечами)
• Jaakko Valtanen (4 червня 1994 з мечами)
• Jan Klenberg (4 червня 2007 з мечами)
• Gustav Hägglund (4 червня 2009 з мечами)
• Juhani Kaskeala (4 червня 2010 з мечами)
• Мауно Койвісто (також Хрест Свободи IІ класу)

Нагороджені іншими класами Хреста Свободи та Медалями Свободи:

• Рюдігер фон дер Гольц (1918)
• Артур Ціммерман, 1918
• Einar Lundborg (Хрест Свободи III класу з мечами та IV класу з мечами)
• Сімо Хайха (Хрест Свободи III та IV класу; Медаль Свободи 1-го і 2-го класу)
• Вальтер Новотни (Хрест Свободи I класу)
• Jorma Sarvanto (Хрест Свободи II класу з мечами та III класу з мечами)
• Karl Maria Demelhuber (Хрест Свободи I класу, 1943)
• Wolfgang von Hessen (Хрест Свободи III класу з мечами та IV класу з мечами)
• Ейно Ілмарі Юутілайнен (Хрест Свободи III з мечами і дубовими листями та IV класу з дубовими листями; Медаль Свободи 2-го класу)
• Рудольф фон Ріббентроп (1 жовтня 1941)

Див. також

• Війна продовження

Посилання

Джерела з Інтернету та література

Зовнішні зображення
	Перед нагородженням
	Хрест в нагородному футлярі
	Всі нагороди на одному фото
	Детальне фото

• Фото хрестів та медалей(фін.)
• Три головні нагороди Фінляндії(фін.)
• Форум ak-group(рос.)
• Німецькі військовослужбовці нагороджені Орденом Хреста Свободи (нім.)
• Форум Фалеристика(рос.)
• Тарас Д.А. = Боевые награды союзников Германии во II Мировой войне. — Білорусь : Харвест, 2004. — P. 208. — 7000 прим. — ISBN 985-13-1706-3.
• Antti Tuuri. = Mannerheim-ristin ritarit. — Фінляндія : Paasilinna, 2013. — P. 400. — ISBN 9789522990099.