Вільня: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Jphwra (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
| ref-висота = |
| ref-висота = |
||
| водойма = |
| водойма = |
||
| адреса = 12536, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. |
| адреса = 12536, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Вільня, тел. 72-2-69 |
||
| облікова картка = |
| облікова картка = |
||
| прапор = |
| прапор = |
||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
}} |
}} |
||
'''Ві́льня''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Коростишівський район|Коростишівському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. |
'''Ві́льня''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Коростишівський район|Коростишівському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. |
||
Населення становить 330 осіб. |
Населення становить 330 осіб. |
||
Колишня назва |
Колишня назва — Вілія. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Час заснування Вільні невідомий. 1606 |
Час заснування Вільні невідомий. 1606 р. її згадано як село, що належало шляхетському родові Тиш-Биківських, а 1646 р. — як містечко, що належало шляхетському родові Олізарів-Волчкевичів. |
||
Протягом |
Протягом 1648—1660 рр. Вільня входила до складу [[Білоцерківський полк|Білоцерківського полку]] української держави [[Військо Запорозьке]]. До «Реєстру Війська Запорозького 1649 року» вписано 19 осіб козацького стану, що мешкали в Вільні. Вона була тоді сотенним містечком. Вільнянським сотником був тоді Яків Гаврусенко. Коли у лютому 1657 р. через Брусилів, їдучи до Гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] в [[Чигирин]], проїжджав [[Парчевич Петро|Петро Парчевич]], то він у своїх записках назвав Брусилів першим «городом», який йому зустрівся після виїзду з [[Корець|Корця]]. Тобто весь простір між [[Корець|Корцем]] і Брусиловом був тоді пусткою, а саме там і мала б бути Вільня. Отже на той час вона була пусткою і Вільнянська сотня також не існувала. Після 1660 р. Вільня була зайнята військами [[Республіка Двох Народів|Речі Посполитої]]. У травні 1665 р. Вільнею заволодів повстанський отаман [[Децик Дацко Васильович|Данило Васильович]], який звав себе «овруцьким полковником» і узгоджував свої дії з московським урядом. Проте після його відступу до Києва у листопаді 1665 р. Вільнею знову заволоділи війська [[Республіка Двох Народів|Речі Посполитої]]<ref> Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — К.: [[Стікс (видавництво)|Видавництво «Стікс»]], 2007</ref> |
||
21 листопада 1921 |
21 листопада 1921 р. через Вілію, вертаючись з [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]], проходила Подільська група (командувач [[Чорний Сергій Іванович|Сергій Чорний]]) [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]]<ref> Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: [[Стікс (видавництво)|Видавництво «Стікс»]], 2011 </ref>. |
||
== Уродженці == |
== Уродженці == |
||
У Вільні народилися [[Шварцман Ошер Маркович]] ([[1889]]—[[1919]]) — [[єврей]]ський [[поет]] та Мельник Петро Михайлович ([[1953]]) – [[українець|український]] поет. |
У Вільні народилися [[Шварцман Ошер Маркович]] ([[1889]]—[[1919]]) — [[єврей]]ський [[поет]] та Мельник Петро Михайлович ([[1953]]) – [[українець|український]] поет. |
||
Версія за 08:30, 1 жовтня 2019
| село Вільня | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростишівський район |
| Рада | Вільнянська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA18040250100091076 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1618 |
| Колишня назва | Вілія |
| Населення | 330 |
| Площа | 2,7 км² |
| Густота населення | 122,22 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12536 |
| Телефонний код | +380 4130 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°16′10″ пн. ш. 29°16′53″ сх. д. / 50.26944° пн. ш. 29.28139° сх. д.Координати: 50°16′10″ пн. ш. 29°16′53″ сх. д. / 50.26944° пн. ш. 29.28139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
170 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12536, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Вільня, тел. 72-2-69 |
| Карта | |
  Вільня | |
 Вільня | |
| Мапа | |
| |
Ві́льня — село в Україні, в Коростишівському районі Житомирської області.
Населення становить 330 осіб.
Колишня назва — Вілія.
Історія
Час заснування Вільні невідомий. 1606 р. її згадано як село, що належало шляхетському родові Тиш-Биківських, а 1646 р. — як містечко, що належало шляхетському родові Олізарів-Волчкевичів.
Протягом 1648—1660 рр. Вільня входила до складу Білоцерківського полку української держави Військо Запорозьке. До «Реєстру Війська Запорозького 1649 року» вписано 19 осіб козацького стану, що мешкали в Вільні. Вона була тоді сотенним містечком. Вільнянським сотником був тоді Яків Гаврусенко. Коли у лютому 1657 р. через Брусилів, їдучи до Гетьмана Богдана Хмельницького в Чигирин, проїжджав Петро Парчевич, то він у своїх записках назвав Брусилів першим «городом», який йому зустрівся після виїзду з Корця. Тобто весь простір між Корцем і Брусиловом був тоді пусткою, а саме там і мала б бути Вільня. Отже на той час вона була пусткою і Вільнянська сотня також не існувала. Після 1660 р. Вільня була зайнята військами Речі Посполитої. У травні 1665 р. Вільнею заволодів повстанський отаман Данило Васильович, який звав себе «овруцьким полковником» і узгоджував свої дії з московським урядом. Проте після його відступу до Києва у листопаді 1665 р. Вільнею знову заволоділи війська Речі Посполитої[1]
21 листопада 1921 р. через Вілію, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки[2].
Уродженці
У Вільні народилися Шварцман Ошер Маркович (1889—1919) — єврейський поет та Мельник Петро Михайлович (1953) – український поет.
Примітки
- ↑ Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — К.: Видавництво «Стікс», 2007
- ↑ Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011
Посилання
| ||||||||
