Терморегуляція: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
→Види терморегуляції у теплокровних: Виправлена граматика Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
# '''''Ендотермія''''' — здатність деяких організмів контролювати температурами своїх тіл за допомогою внутрішніх засобів, наприклад, тремтіння м'язів або [[Клітина (біологія)|внутріклітинних]] засобів. Протилежність ендотермії — ''екзотермія''. |
# '''''Ендотермія''''' — здатність деяких організмів контролювати температурами своїх тіл за допомогою внутрішніх засобів, наприклад, тремтіння м'язів або [[Клітина (біологія)|внутріклітинних]] засобів. Протилежність ендотермії — ''екзотермія''. |
||
# '''''Гомойотермія''''' — терморегуляція, що дозволяє підтримувати постійну внутрішню температуру тіла попри зовнішній вплив. |
# '''''Гомойотермія''''' — терморегуляція, що дозволяє підтримувати постійну внутрішню температуру тіла попри зовнішній вплив. |
||
# '''''Тахіметаболізм''''' — вид терморегуляції, характерний для організмів із високим рівнем [[основний обмін|основного обміну]], тобто швидкості [[метаболізм]]у у стані спокою. Тахіметаболічні організми, по суті, зберігають високу активність протягом всього часу. Хоча їх основний обмін і повільніший їх швидкість основного обміну с активному стані, різниця не така велика, як у брадіметаболічних організмах. Тахіметаболічні організми зазвичай потребують більше |
# '''''Тахіметаболізм''''' — вид терморегуляції, характерний для організмів із високим рівнем [[основний обмін|основного обміну]], тобто швидкості [[метаболізм]]у у стані спокою. Тахіметаболічні організми, по суті, зберігають високу активність протягом всього часу. Хоча їх основний обмін і повільніший їх швидкість основного обміну с активному стані, різниця не така велика, як у брадіметаболічних організмах. Тахіметаболічні організми зазвичай потребують більше їжі та гірше переносять її нестачу. |
||
== Механізми терморегуляції у ''гомойотермних'' == |
== Механізми терморегуляції у ''гомойотермних'' == |
Версія за 17:54, 7 жовтня 2019
Терморегуля́ція (від грец. τέρμη «жар, тепло» і лат. regulo «впорядковую») — сукупність фізіологічних процесів, що підтримують температуру тіла організму відмінною від температури навколишнього середовища. Найкраще та найстабільніше терморегуляція працює у людини та деяких інших теплокровних тварин (переважно ссавців і птахів), у яких температура підримується на майже сталому рівні, незалежно від змін температури зовнішнього середовища, у цих організмів терморегуляція є одним із аспектів гомеостазу. Крім них, багато організмів, від хребетних тварин до рослин, включаючи багатьох «холоднокровних», мають різноманітні рівні та методи терморегуляції, що дозволяють в певних межах регулювати температуру тіла.
Види терморегуляції у теплокровних
Розрізняють такі види терморегуляції у теплокровних:
- Ендотермія — здатність деяких організмів контролювати температурами своїх тіл за допомогою внутрішніх засобів, наприклад, тремтіння м'язів або внутріклітинних засобів. Протилежність ендотермії — екзотермія.
- Гомойотермія — терморегуляція, що дозволяє підтримувати постійну внутрішню температуру тіла попри зовнішній вплив.
- Тахіметаболізм — вид терморегуляції, характерний для організмів із високим рівнем основного обміну, тобто швидкості метаболізму у стані спокою. Тахіметаболічні організми, по суті, зберігають високу активність протягом всього часу. Хоча їх основний обмін і повільніший їх швидкість основного обміну с активному стані, різниця не така велика, як у брадіметаболічних організмах. Тахіметаболічні організми зазвичай потребують більше їжі та гірше переносять її нестачу.
Механізми терморегуляції у гомойотермних
В залежності від механізму розрізняють хімічну та фізичну терморегуляцію у гомойотермних організмів.
- Хімічна терморегуляція забезпечує зміни рівня загальних енерговитрат і теплопродукції тканин (терморегуляційний тонус м'язів, теплопродукцію мозку, міокарда, печінки тощо). Здійснюється шляхом змін інтенсивності окисних процесів.
- Фізична терморегуляція забезпечує зміни тепловіддачі за рахунок судинних реакцій шкіри, потовиділення, сезонних змін теплоізолюючих властивостей хутра, терморегуляторної поведінки тощо.
- Терморегуляторна поведінка, як сукупність рухливих актів, спрямованих на зміну теплообміну організму з довкіллям може бути рефлекторною і нерефлекторною. Рефлекторна — найчастіше це теплова задишка, наприклад, пелікани, які не мають потових залоз, під час спеки застосовують для охолодження внутрішню поверхню піддзьобового міхура, розтягуючи її і одночасно відкривши дзьоб. До нерефлекторних дій можна віднести пошук необхідного температурного середовища — наприклад, затінку і прохолоди під час спеки.
Розвиток терморегуляції у гомойотермних, терморегуляція у людини
Терморегуляція розвинулася в процесі еволюції як пристосовна реакція організму на мінливість температурних умов існування.
Терморегуляція здійснюється рефлекторно, під впливом подразнень, що надходять з терморецепторів шкіри, внутрішніх органів і слизових оболонок.
Центр терморегуляції міститься в гіпоталамусі й підпорядкований корі великих півкуль головного мозку.
Терморегуляція у немовлят — недосконала, здійснюється переважно за рахунок судинних реакцій і змін теплопродукції. Зниження температури середовища на 1°С підвищує основний обмін у немовлят на 5%, тоді як у дорослої людини — лише на 1%.
В похилому і старечому віці терморегуляція частково порушується, збільшується амплітуда добових і сезонних коливань температури тіла.
Див. також
Джерела і література
- Березовський В.Я. Терморегуляція // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 11. кн.1., 1984, К,, стор. 218
- Слоним А.Д. Животная теплота и её регуляция в организме млекопитающихся., М.-Л., 1952 (рос.)
- Иванов К.П. Мышечная система и химическая терморегуляция., М.-Л., 1965 (рос.)
- Иванов К.П. Биоэнергетика и температурный гомеостазис., Л., 1972 (рос.)