Медієвістика: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Рядок 31: Рядок 31:
== Посилання ==
== Посилання ==
* {{ЛЗЕ2|частина =[https://archive.org/stream/literaturoznavchat2#page/n21/mode/2up Медієвістика]|сторінки =22}}
* {{ЛЗЕ2|частина =[https://archive.org/stream/literaturoznavchat2#page/n21/mode/2up Медієвістика]|сторінки =22}}
* {{УМузЕ-3|частина=Медієвістика музична|сторінки =352}}
[[Категорія:Галузі історії]]
[[Категорія:Галузі історії]]
[[Категорія:Середньовіччя]]
[[Категорія:Середньовіччя]]

Версія за 08:50, 26 грудня 2020

Зображення угорсько-хорватського короля Матвія Корвіна, сер. XV ст.

Медієві́стика (фр. medieviste, від лат. mediumaevum — середньовіччя) — розділ історичної науки, який вивчає події, побут, культуру і мистецтво, що характерні для середньовіччя. Медієвіст — історик, спеціаліст із медієвістики[1]. Сучасні медієвісти в Україні — В.Крекотень, О.Мишанич, М.Сулима, Л.Ушкалов та ін.[2]

Історія медієвістики

Сам термін медієвістика набув популярності лише у 2-й половині XX ст. Проте, медієвістика як явище виникла значно раніше. Першим медієвістом вважають італійського гуманіста Флавіо Бйондо[3], який удостоївся цього «звання» за те, що першим виокремив середні віки як самостійний період історії.

Медієвістика в Україні

В Україні систематичні дослідження з історії середніх віків розпочалися наприкінці XVIII ст. у Львівському університеті, пізніше у Харківському, Київському та Одеському університетах.

Розділи медієвістики

Див. також

Примітки

  1. Медієвіст // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Медієвістика // Словник літературознавчих термінів
  3. І. В. Нємченко. МЕДІЄВІСТИКА // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл.

Джерела та література

Посилання