Кох Богдан Анатолійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Igor Monchuk (обговорення | внесок)
м Світлина надгробка , номер поля.
мНемає опису редагування
Рядок 13: Рядок 13:
Внаслідок [[Операція «Вісла»|операції «Вісла»]] разом з театром переїхав з Перемишля до Львова, де працював у [[Перший український театр для дітей та юнацтва|Львівському Театрі юного глядача]].
Внаслідок [[Операція «Вісла»|операції «Вісла»]] разом з театром переїхав з Перемишля до Львова, де працював у [[Перший український театр для дітей та юнацтва|Львівському Театрі юного глядача]].


1946—1953 років перебував у сибірських таборах.
У 1946—1953 роках перебував у сибірських таборах.


З 1954 року працював у [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|Львівському українському драматичному театрі ім. М. За­ньковецької]].
З 1954 року працював у [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|Львівському українському драматичному театрі ім. М. За­ньковецької]].

Версія за 15:40, 28 лютого 2021

Кох Богдан Анатолійович
Народився 26 квітня 1925(1925-04-26)
Остроленка, Білостоцьке воєводство, Польська Республіка
Помер 1 грудня 1996(1996-12-01) (71 рік)
Львів, Україна
Поховання Личаківський цвинтар
Країна  Україна
Діяльність актор
Alma mater Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Заклад Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької[d]
Батько Кох Анатолій Олександрович
Нагороди
Заслужений артист УРСР
IMDb ID 0463702

Богдан Анатолійович Кох (нар. 26 квітня 1925(19250426), с. Остроленка Підляського воєводства, Польща — пом. 1 грудня 1996, Львів) — український актор, заслужений артист УРСР (1991).[1]

Життєпис

1929 — навчався в українській гімназії у Луцьку.

Під час німецької окупації працював у Волинському музично-драматичному театрі, був вивезений на при­мусові роботи до Німеччини.

За втечу був ув'язнений у Янівському концтаборі, з якого також втік. Певний час працював в театрі Володимира Блавацького, потім — в Українському театрі Перемишля[2] Згодом довелося виїхати до Львова через політичні обставини.[3], де головним режисером був його хрещений батько Микола Орел-Степняк.

Внаслідок операції «Вісла» разом з театром переїхав з Перемишля до Львова, де працював у Львівському Театрі юного глядача.

У 1946—1953 роках перебував у сибірських таборах.

З 1954 року працював у Львівському українському драматичному театрі ім. М. За­ньковецької.

1961 — закінчив Київську консер­ваторію.

Автор спогадів «Сенс життя» (Львів, 2003).

Похований на 13 полі Личаківського цвинтаря.

Родина

  • Батько — Анатолій Олександрович Кох (1887—1964) — землемір, есперантист, делегат Універсальної Есперанто-Асоціації в Луцьку польських часів; родом з Полтавщини; був репресований; похований на Личаківському цвинтарі у Львові.[4]
  • Син — художник Юрій Кох (нар. 1958).[5]

Ролі в театрі

  • Авгій («Сьомий подвиг Геракла» М. Рощина)
  • Гурін («Кафедра» В. Врублевської)
  • Євгеніум («Танго» С. Мрожека)
  • Іван-батько, Чаплинський, Терешко («Безталанна», «Гріх і покаяння», «Суєта» І. Карпенка-Карого)
  • Іван Непокритий («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького)
  • Маляр («Дикий Ангел» О. Коломійця)
  • Ротмістр («Дами і гусари» А. Фредро)
  • Шприк («Маскарад» М. Лермонтова)

Ролі в кіно

Примітки

Джерела