Жебручий орден: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м r2.7.1) (робот додав: he:מנדיקנטים
Mung Daal (обговорення | внесок)
1246 редагувань
відкореґовано, вікіфікація
Рядок 1: Рядок 1:
'''Жебракуючий орден''' - [[релігія|релігійний]] орден, який цілком залежить від [[милостиня|милостині]] людей на засоби існування. Такі ордени не мають будь-якої [[власність|власності]], ні приватної, ні суспільної, і приймають [[обітниця|обітницю]] бідності з метою присвятити всі свої енергію і час релігійній роботі.
'''Жебру́чий о́рден''' — [[Релігія|релігійний]] орден, який цілком залежить від [[Милостиня|милостині]] людей на засоби існування. Такі ордени не мають будь-якої [[Власність|власності]], ні приватної, ні суспільної, та приймають [[Обітниця|обітницю]] бідності з метою присвятити всі свої енергію та час релігійній роботі.


== Християнські жебручі ордена ==
== Християнські жебручі ордени ==
⚫
[[Християнство|Християнські]] жебручі ордени [[Проповідь|проповідують]] [[Євангеліє]] та допомагають бідним. Обидва головні ордени, засновані [[Святий Домінік|святим Домініком]] і [[Франциск Ассізький|святим Франциском]], створено боротись із [[Катари|катарською єрессю]] (у південній [[Франція|Франції]] та північній [[Італія|Італії]], відповідно), пропонуючи служіння Господу ''всередині суспільства''. Вони зуміли здобути значну підтримку, як від звичайних городян, так і від аристократів. Метою їх місіонерської діяльності швидко стали [[Місто|міста]], де [[Парафія|парафії]] вже не давали раду темпам зростання населення. У більшості середньовічних міст у [[Західна Європа|Західній Європі]], незалежно від розміру, діяли представники одного чи кількох жебручих орденів.
[[Християнство|Християнські]] жебручі ордена займаються [[проповідь|проповіддю]] [[Євангеліє|Євангелія]] і допомогою біднякам. Обидва головні ордена, заснованих [[святий Домінік
⚫
|святим Домініком]] і [[Франциск Ассізький|святим Франциском]], були створені для боротьби з [[Катари|катарською єрессю]] (у південній [[Франція|Франції]] і північній [[Італія|Італії]], відповідно) пропонуючи служіння Господу всередині суспільства. Вони зуміли отримати значну підтримку, як від звичайних городян, так і від аристократів. Метою їх місіонерської діяльності швидко стали міста, де парафії вже не справлялися з темпами зростання населення. У більшості середньовічних міст у Західній Європі, незалежно від розміру, діяли представники одного або декількох жебракуючих орденів.


У середні століття першими жебракуючих орденами братів в Церкві були:
У [[середні віки]] першими жебручими орденами братів у [[Римо-Католицька Церква|Церкві]] були:
* [[Францисканці]] (молодші брати, мінорита; сірі брати), заснований в [[1209]]
* [[Францисканці]] (молодші брати, мінорити; сірі брати), засновано [[1209]]
* [[Кармеліти]] (Відлюдники Пресвятої Діви Марії Кармельської; білі брати), заснований в [[1206]]-[[1214]]
* [[Кармеліти]] (Відлюдники Пресвятої Діви Марії Кармельської; білі брати), засновано [[1206]]-[[1214]]
* [[Домініканці (орден)|Домініканці]] (Орден Проповідників; чорні брати), заснований в [[1215]]
* [[Домініканці (орден)|Домініканці]] (Орден Проповідників; чорні брати), засновано [[1215]]
* [[августинці]] (Відлюдники св. Августина), заснований в [[1256]]
* [[августинці]] (Відлюдники св. Августина), засновано [[1256]]


[[Другий Ліонський собор]] ([[1274]]) визнав ці ордени «великими» жебракуючих орденами і заборонив багато інших. [[Тридентський собор]] ([[1545]]-[[1563]]) звільнив їх від обітниці бідності, знявши обмеження на володіння власністю. Після цього всі, окрім [[Францисканці]]в та його відгалуження - [[Капуцини (чернечий орден)|Капуцинів]], члени орденів могли володіти власністю колективно як ченці.
[[Другий Ліонський собор]] ([[1274]]) визнав ці ордени «великими» жебручими орденами та заборонив багато інших. [[Тридентський собор]] ([[1545]]—[[1563]]) звільнив їх від обітниці бідності, знявши обмеження на володіння власністю. Після цього всі, окрім [[Францисканці]]в і [[Капуцини (чернечий орден)|Капуцинів]], члени орденів могли володіти власністю колективно як чернецтво.


Серед інших орденів можна виділити:
Серед інших орденів можна виділити:
* Орден Пресвятої Трійці ([[Тринітарії]]), заснований в [[1193]]
* [[Тринітарії]] (Орден Пресвятої Трійці), засновано [[1193]]
* Орден Святої Діви Марії Милосердної ([[Мерседарії]]), заснований в [[1218]]
* [[Мерседарії]] (Орден Святої Діви Марії Милосердної), засновано [[1218]]
* Орден служителів Марії ([[сервіти]]), заснований в [[1233]]
* [[Сервіти]] (Орден служителів Марії), засновано [[1233]]
* [[Мінім]] (Відлюдники Св. Франциска з Паоли), заснований в [[1435]]
* [[Мінім]] (Відлюдники Св. Франциска з Паоли), засновано [[1435]]
* [[Капуцини (чернечий орден)|Капуцини]] (Орден молодших братів-капуцинів), заснований в [[1525]]
* [[Капуцини (чернечий орден)|Капуцини]] (Орден молодших братів-капуцинів), засновано [[1525]]


== Література ==
== Література ==
Рядок 30: Рядок 29:
* [[Бхікшу]]
* [[Бхікшу]]
* [[Аскет]]
* [[Аскет]]
* [[Working Poor]] - «працюючі жебраки»
* [[Working Poor]] - «жебраки, що працюють»
* [[Бідні]]
* [[Бідні]]
* [[Люмпен-пролетаріат]]
* [[Люмпен-пролетаріат]]

Версія за 17:43, 25 березня 2012

Жебру́чий о́рден — релігійний орден, який цілком залежить від милостині людей на засоби існування. Такі ордени не мають будь-якої власності, ні приватної, ні суспільної, та приймають обітницю бідності з метою присвятити всі свої енергію та час релігійній роботі.

Християнські жебручі ордени

Християнські жебручі ордени проповідують Євангеліє та допомагають бідним. Обидва головні ордени, засновані святим Домініком і святим Франциском, створено боротись із катарською єрессю (у південній Франції та північній Італії, відповідно), пропонуючи служіння Господу всередині суспільства. Вони зуміли здобути значну підтримку, як від звичайних городян, так і від аристократів. Метою їх місіонерської діяльності швидко стали міста, де парафії вже не давали раду темпам зростання населення. У більшості середньовічних міст у Західній Європі, незалежно від розміру, діяли представники одного чи кількох жебручих орденів.

У середні віки першими жебручими орденами братів у Церкві були:

Другий Ліонський собор (1274) визнав ці ордени «великими» жебручими орденами та заборонив багато інших. Тридентський собор (1545—1563) звільнив їх від обітниці бідності, знявши обмеження на володіння власністю. Після цього всі, окрім Францисканців і Капуцинів, члени орденів могли володіти власністю колективно як чернецтво.

Серед інших орденів можна виділити:

Література

Див. також

Події
Країни і регіони
Релігія
Культура


Хрест Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жебручий_орден&oldid=9128015