Список річок Антарктиди

Цей список незавершений, Ви можете допомогти — додати пункти, яких бракує.

Це список річок Антарктиди. Хоча вони називаються річки, потоки або струмки, технічно все перелічене є потоками талої води.

Список річок[ред. | ред. код]

Назва	Назва англійською	Координати	Опис	Зображення
Адамс (струмок)	англ. Adams Stream	78°06′ пд. ш. 163°45′ сх. д. / 78.100° пд. ш. 163.750° сх. д. / -78.100; 163.750	Потік льодовикової талої води, близько 800 метрів у довжину. Знаходиться на березі Скотта. Назва пов'язана з льдовиком Адамса^[en].
Альф (річка)^[en]	англ. Alph River	78°12′ пд. ш. 163°45′ сх. д. / 78.200° пд. ш. 163.750° сх. д. / -78.200; 163.750	Невелика річка, що впадає в затоку, що розташована на територї Землі Вікторії. Вона витікає з озера Троу та закінчуться підльодовиковим потоком^[en] під льодовиком Кетліц^[en] у затоці Мак-Мердо.
Г'юї (потік)	англ. Huey Creek	77°36′ пд. ш. 163°06′ сх. д. / 77.600° пд. ш. 163.100° сх. д. / -77.600; 163.100	Льодовий потік талої води довжиною 2,2 кілометри. Тече на південь від гори Фальконер до північно-центрального берега озера Фрікселл. Назву запропонувала Дайан МакНайт, яка проводила широкі гідрологічні дослідження в басейні озера Фрікселл у 1987-94 роках. Вибір такої назви мав виразити підтримку ескадрильї військово-морських сил США, які використовували гвинтокрили UH-1N Twin Huey^[1].	Cтанція вимірювання потоку геологічної служби США у потоці Г'юї, 12 грудня 2001
Джеммі (потік)	англ. Jemmi Creek	63°51′42″ пд. ш. 57°57′37″ зх. д. / 63.86167° пд. ш. 57.96028° зх. д. / -63.86167; -57.96028	Потік талої води на рівнині Ебернаті^[en], що на острові Джеймса Росса. Має декілька джерел, зокрема від головної льодовикової шапки острова Джеймса Росса. У 2014 Купер Міллмен (англ. Cooper Millman) виміряв довжину річки з притоками, у результаті загальна довжина вийшла 10,3 кілометра.
Дорам (потік)^[en]	англ. Doran Stream	77°42′ пд. ш. 162°36′ сх. д. / 77.700° пд. ш. 162.600° сх. д. / -77.700; 162.600	Gотік талої води довжиною близько 3 кілометрів, що тече на північ від льодовика Доран^[en] та на схід від льодовика Соллас до потоку Пріску в долині Тейлора, що на Землі Вікторії. Назву отримав у 1996 році на честь Пітера Дорана^[en], палеолімнолога^[en], який проводив дослідження палеолімнології та клімату сухих долин Мак-Мердо з 1993 року^[2].
Ейкен (потік)	англ. Aiken Creek	77°36′ пд. ш. 163°17′ сх. д. / 77.600° пд. ш. 163.283° сх. д. / -77.600; 163.283	Потік талої води з льодовика у долини Тейлора, що розташований на Землі Вікторії. Протікає на захід від льодовика Уелса, поряд з Озером багатьох льодовиків, далі на захід до озера Фрікселл. Довжина потоку становить близько 6 кілометрів. Названий на честь американського геолога з Геологічної служби США, члена польової групи протягом трьох літніх сезонів, 1987—1991 років, який допомагав у встановленні гідрометричних станцій на потоках, що впадають в озеро Фрікселл у сезоні 1990—1991^[3].
Лоусон (потік)	англ. Lawson Creek	77°43′ пд. ш. 162°16′ сх. д. / 77.717° пд. ш. 162.267° сх. д. / -77.717; 162.267	Потік талої води довжиною близько 400 метрів. Він тече на південний схід від південно-західного краю льодовика Рона до північно-західного кута озера Чад у долині Тейлор, що знаходиться на територї Землі Вікторії. Потік отримав назву від Консультативного комітету з антарктичних назв у 1996 році на честь Веді Лоусон^[en], гляціолога Кентерберійського університету^[en], керівника експедиції, яка вивчала льодовикові процеси на льодовику Тейлора протягом літніх сезонів 1992 та 1993 років^[4].
Онікс (річка)	англ. Onyx River	77°32′ пд. ш. 161°45′ сх. д. / 77.533° пд. ш. 161.750° сх. д. / -77.533; 161.750	діюча річка. Найдовша річка Антарктиди. Її довжина понад 32 км. Тече до озера Ванда знаходиться в Сухій долині Райт. В зв'язку з екстремальними кліматичними умовами вона тече всього два місяці під час антарктичного літа^[5].	Річка Онікса впадає у озеро Ванда
Пріску (потік)	англ. Priscu Stream	77°39′ пд. ш. 162°45′ сх. д. / 77.650° пд. ш. 162.750° сх. д. / -77.650; 162.750	Потік талої води довжиною 3,8 кілометра, що тече на південний захід від південно-східного кінця льодовика Лакруа до північно-східного краю озера Бонні в долині Тейлора, що на Землі Вікторії. Живиться також від льодовика Соллас та потоку Доран. Потік отримав свою назву у 1996 на честь еколога Джона Пріску^[en] з Університету штату Монтана. Він з 1984 року провів численні дослідження морських і прісноводних систем у регіоні Мак-Мердо та автор численних робіт з екології цього району^[6].
Резовскі (потік)^[en]	англ. Rezovski Creek	62°38′28″ пд. ш. 60°21′57″ зх. д. / 62.64111° пд. ш. 60.36583° зх. д. / -62.64111; -60.36583	Потік довжиною приблизно 500 метрів. Знаходиться у північно-західній частині схилу Балканського снігового поля^[en], що на сході острова Лівінгстон. Притоки протікають поряд зі станцією Святого Климента. Його нижня течія утворю Велику лагуну^[en], а її гирло знаходиться на південно-західному кінці Болгарського пляжу^[en], який використовується для обслуговування станції Святого Климента. Назву потік отримав 29 жовтня 1996 року на честь річки Резовська на південному сході Болгарії.	Потік Резовскі з пагорба Синєморець^[en]
Сурко (струмок)	англ. Surko Stream	77°25′ пд. ш. 163°44′ сх. д. / 77.417° пд. ш. 163.733° сх. д. / -77.417; 163.733	Струмок льодовикової талої води довжиною 1,6 кілометра. Протікає на південь від мису Гнейс^[en] на узбережжі Землі Вікторії. Його дослідженням займався Роберт Ніколс, геолог компанії Metcalf and Eddy, яка проводила тут інженерні дослідження за контрактом з військово-морськими силами США у сезоні 1960–61 років. Названа Ніколсом на честь лейтенанта ВМС США Олександра Сурко, другого командувача військово-морської групи, яка працювала на посадковій смузі поблизу цього струмка^[7]^[8].