Течія Західних вітрів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Течія Західних вітрів — найпотужніша течія Світового океану

Течія Західних вітрів або ж Антарктична циркумполярна течія — потужна океанічна течія в Південній півкулі між 40 і 55° південної широти, що зумовлена впливом постійних західних вітрів (звідки й назва) і має напрям з заходу на схід[1]. Це найпотужніша у світі течія. Перетинає Атлантичний, Індійський та Тихий океани[1]. Ця течія охоплює земну кулю безперервним кільцем в напрямку в межах Південного океану, від неї відгалужуються холодні Бенгельська, Західно-Австралійська та Перуанська течії[1].

Північна межа течії проходить приблизно по 40° південної широти, південна підходить до берегів Антарктиди. Довжина цієї течії перевищує 30 тис. км, середня ширина близько 1 тис., максимальна біля 2,5 тис., мінімальна — в протоці Дрейка. Течія проникає майже до дна океану на глибини до 2-4,5 км.

Швидкість течії до 2 км/год, але зазвичай в межах 0,4-0,9 км/год, на глибинах не більше 0,4 км/год. Температура води змінюється від 12-15 °С в північній частині течії і до 1-2 °С в південній, солоність відповідно — від 35 до 34‰[1].

Характеризується сильними вигинами, які виникають під впливом контурів материків, рельєфу дна і особливостей взаємодії з атмосферою.

Щосекунди ця течія переносить понад 240 млн м³ морської води, тобто значно більше, ніж усі інші течії разом узяті, навіть в найвужчому місці, в протоці Дрейка щосекундний перенос становить біля 130 млн м³.

Антарктична циркумполярна течія — це потужне джерело енергії для утворення циклонів і антициклонів, які мають велике значення для формування погоди на всій планеті. У зоні цієї течії утворюються і найбільші водяні вихори, які мають лише місцеве поширення на відміну від інших, які дрейфують за течією.

Через часті і сильні шторми зону течії називають «ревучими сороковими широтами».

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Західних вітрів течія // Українська радянська енциклопедія : [у 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Гідрологія Це незавершена стаття з гідрології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.