Станіслав Рузевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Рузевич
пол. Stanisław Ruziewicz
Народився29 серпня 1889(1889-08-29)[1]
Коломия, Австро-Угорщина
Помер12 липня 1941(1941-07-12)[1] (51 рік)
Львів, Генеральна губернія[2]
·Убивство львівських професорів
Країна Республіка Польща
Діяльністьматематик, викладач університету
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Галузьматематика
ЗакладЛНУ ім. І. Франка
Науковий керівникВацлав Серпінський
Аспіранти, докторантиСтефан Качмарж[3]
Miron Zaryckid[3]
CMNS: Станіслав Рузевич у Вікісховищі

Станіслав Рузевич (пол. Stanisław Ruziewicz; 29 серпня 1889 — 12 липня 1941) — польський математик українського походження, представник Львівської математичної школи.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Станіслав Рузевич народився 1889 року в Підстаях біля Коломиї. Був сином ремісника Францішка та Терези з Ясінських.

Після початкової школи у 1900—1901 році навчався в першому класі Коломийської гімназії, в ІІ-IV класах в гімназії Франца-Йосифа у Львові, а після передчасної смерті батька в V—VIII класах знову в Коломиї, де 2 червня 1908 року склав з відзнакою іспит на атестат зрілості.

З жовтня 1908 по 1913 рік навчався на філософському факультеті Львівського університету. Тут він слухав лекції з математики у Ю. Пузини та В. Серпінського, з фізики у М. Смолуховського і І. Закшевського, з астрономії М. Ернета, брав участь в семінарах, якими керували Ю. Пузина та В. Серпінський[4].

Станіслав Рузевич був учнем Вацлава Серпінського, під керівництвом якого в 1913 році захистив у Львівському університеті докторську дисертацію, присвячену недиференційованим безперервним функціям[5]. У 1913—1914 році він отримав стипендію з фонду Кретковського для продовження навчання в Геттінгенському університеті.

У 1915 році буав призваний до лав австрійської армії в ході Першої світової війни. Через стан здоров'я, як звільнений від військової служби, проводив службу у військових канцеляріях. Після звільнення з армії навесні 1918 року він почав викладати в реальній гімназії в Ланцуті та в ХІІІ гімназії у Львові.

У липні 1918 року Рузевич знову повернувся до Львівського університету на підставі надрукованої в 1916 році праці «O funkcjach monotonicznych posiadających pantachiczne przedziały stałości». З 1 січня 1921 року вчений був номінований надзвичайним, а з 1924 року звичайним професором та керівником третьої кафедри математики у Львівському університеті. З 1926 року він також викладав у Львівській політехніці.

У 1932/1933 навчальному році Станіслав Рузевич працював деканом математично-природничого факультету у Львівському університеті. У 1933 році рішенням міністра освіти Польщі його кафедра була ліквідована, а в 1935 році він пішов на пенсію. В університеті продовжував викладати з 1935/1936 навчального року як приват-доцент[6].

У 1936 році почав працювати на кафедрі прикладної математики Вищої школи Міністерства торгівлі у Львові. Тут він викладав, зокрема, торговельну та політичну арифметику, фінансову математику. У 1939 році був призначений ректором даного вишу. Але після зайняття Львова радянською владою був переведений на посаду проректора Львівського інституту радянської торгівлі[7].

Німці, увійшовши до Львова, 11 липня 1941 року арештовали Станіслав Рузевич, а наступного дня він був розстріляний, ставши однією з жертв серії страт представників інтелігенції, учиненої гестапівцями в окупованому Львові[8].

Наукові погляди

[ред. | ред. код]

У функціональному аналізі ім'ям Рузевича названа звичайно-адитивна міра на -мірної сфері, інваріантна щодо обертань, а також пов'язана з нею проблема — завжди міра Рузевича пропорційна мірі Лебега[9][10]. Автор більше 30 праць.

Родина

[ред. | ред. код]

Станіслав Рузевич був одружений з Теофілею Зембжуською. Вони виховували сина Здіслава.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1028855362 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ Станіслав Рузевіч
  5. ↑ Станіслав Рузевич(англ.) у проєкті «Математична генеалогія».
  6. ↑ Nowi dziekani Uniwersytetu Lwowskiego. Gazeta Lwowska. 08.06.1932. с. 1.
  7. ↑
  8. ↑ Rotkiewicz, A. (1972). W. Sierpiński's works on the theory of numbers. Rendiconti del Circolo Matematico di Palermo. Serie II. 21: 5—24. doi:10.1007/BF02844227. MR 0323676. У липні 1941 року один з моїх найперших студентів Станіслав Рузевич був убитий. Він був професором університету Яна Казимира у Львові, останнім настоятелем Академії зовнішньої торгівлі у Львові, видатним математиком і прекрасним педагогом.
  9. ↑ Lubotzky, Alexander (2010), 2 The Banach–Ruziewicz Problem, Discrete Groups, Expanding Graphs and Invariant Measures, Modern Birkhäuser Classics, Basel: Birkhäuser Verlag, с. 7—18
  10. ↑
    Стефаном Банахом знайдена міра Рузевича на окружності, не пропорційна міру Лебега, а для випадку у 1980-ті роки Гигорієм Маргулісом, Деннісом Салліваном та Володимиром Дринфельдом надано позитивну відповідь на питання Рузевича.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Станіслав_Рузевич&oldid=42893828