Старий палац (Берлін)
| Старий палац | |
|---|---|
|
| |
| 52°31′00″ пн. ш. 13°23′34″ сх. д. / 52.5169000000277748086° пн. ш. 13.39280000002777804° сх. д.Координати: 52°31′00″ пн. ш. 13°23′34″ сх. д. / 52.5169000000277748086° пн. ш. 13.39280000002777804° сх. д. | |
| Країна |
 Німеччина[1] |
| Розташування |
Мітте Берлін |
| Тип | міський палацd[1] |
| Стиль | архітектура неокласицизму |
| Архітектор | Карл Фердинанд Ланґганс |
| Дата заснування | 1837 |
| Адреса | Унтер-ден-Лінден[2] і Bebelplatzd[2] |
  Старий палац Старий палац (Німеччина) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Старий палац (нім. Altes Palais) — історична будівля у Берліні за адресою Унтер-ден-Лінден, 9. Столична резиденція короля Пруссії й імператора Німеччини Вільгельма I. У наш час є одним з корпусів юридичного факультету Берлінського університету.
На місці Старого палацу раніше перебував збудований у 1688—1692 роках міський дім полковника фон Вейлера, командуючого артилерією Бранденбургского курфюрства. Син полковника продав дім маркграфу Філіпу Вільгельму Бранденбург-Шведського. Його наступник маркграф Фрідріх Вільгельм доручив Карлу Людвігу Гильдебрандту перебудувати дім у в бароковий палац. У 1774 році король Фрідріх II відновив будівництво свого Forum Fridericianum, і сад і дворові споруди палацу були вимушені вступити місце під будівництво бібліотеки. У 1817 році будівлю придбав граф Таунцін, шеф 3-го армійського корпусу. Він успадковував у 1825 році від принца Вільгельма, але поселився у ньому лише у 1829 році після одруження на Августі.
Прусський кронпринц Фрідріх Вільгельм планував перебудувати форум у меморіал Фрідріху Великому. Для цього його улюблений архітектор Карл Фрідріх Шинкель збирався зруйнувати будівлю бібліотеки й маркграфського палацу, щоб на цьому місці міг постати великий палац з двома вежами для принца Вільгельма. Принц не погодився з цією ідеєю через фінансові причини, йому також здавалося неповагою зносити будівлю бібліотеки. Він вибрав більш скромний проект бреславльського архітектора Карла Фердинанда Ланґганса, який виконав поставлену принцом задачу: побудувати представницький і елегантний міський палац на обмеженій площі.
Ланґганс звів прикрашену теракотовим фризом двоповерхову будівлю з мезоніном у неокласичному стилі у 1834—1837 роках. Фасад, звернений на вулицю, має 13 віконних осей і критий під'їзд у формі портика. Фасад на Оперну площу прикрашала пергола. На нижньому поверсі в лівої частини будівлі перебували житлові й робочі приміщення Вільгельма, над ними на найвищому поверсі перебували покої Августи з гвинтовими сходами. У центральній частині палацу перебував вестибюль, головні сходи й салони. У більшій правій частині перебували парадні помешкання, у тому числі круглий зал для танців. Вільгельм проживав у палаці на Унтер-ден-Лінден впродовж п'ятдесяти років у період по закінченні військових навчань у жовтні й до весняного параду у березні. Палац перетворився у пам'ятку Берліна. Імператора Вільгельма можна було завжди побачити у кутовому вікні його кабінету, коли він опівдні спостерігав за зміною караулу у Нойе Вахе. Імператор Вільгельм I помер у цьому палаці 9 березня 1888 року, у пам'ять про нього кутове вікно було назавжди завішено. Після смерті імператриці Августи через два роки палац імператора Вільгельма відкрили для громадськості як меморіальний центр імператорської пари. Після 1918 року палац лишився у власності Гогенцоллернов. При націонал-соціалістах за палацом закріпилася назва «Старий палац». У 1943 році палац згорів усередині в результаті бомбардування. У 1945 році палац був націоналізований Радянською воєнною адміністрацією й пізніше переведений у власність Берлінського університету, але опинився в запустінні, чекаючи реконструкції два десятки років. Відновлення Старого палацу відбулося у 1963—1964 роках разом з Старою бібліотекою.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ а б Berlin cultural heritage database / за ред. Senate Department for Urban Development and the Environment
Література[ред. | ред. код]
- Helmut Engel: Das Haus des deutschen Kaisers. Das Alte Palais Unter den Linden, Verlagshaus Braun, Berlin, 2004, ISBN 3935455526
- Thomas Kemper: Das ehemalige Palais Kaiser Wilhelms I., in: MuseumsJournal 2003, Heft 2, S. 8-11
- Bogdan Krieger: Das Palais des alten Kaisers, Sonderabdruck aus Velhagen & Klasings Monatsheften, 40. Jahrgang 1925/26, 11. Heft, Juli 1926 (S. 521—536)
- F. [Fritz] Meinhard: Ehemaliges Palais Wilhelm I., Ehemaliges Kommandantenhaus. Wiederaufbau, in: Deutsche Bauakademie und Bund Deutscher Architekten (Hrsg.): Deutsche Architektur, XI. Jahrgang, Berlin, November 1962, S. 643 (mit Zeichnungen und Grundrissen der Bauten)
- Kurt Jagow, Johannes Sievers: Das Palais Kaiser Wilhelms I. in Berlin, Generalverwaltung des vormals regierenden Preussischen Königshauses, Berlin 1936
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
