Стиль (значення)
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
 | Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. |
- Стиль (від лат. stylus) — прилад для писання у вигляді загостреної палички.
- Стиль — у загальному значенні — сукупність характерних ознак, особливостей, властивих чому-небудь (наприклад, строгого стилю меблі);
У вужчому значенні — сукупність характерних рис літератури або мистецтва тієї чи іншої епохи або науки, а також сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного народу, країни (голландський, російський, український стиль; східний, західний стиль).
Сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосовно ідейного змісту й художньої форми. У загальнокультурологічному сенсі стиль — усталена форма художнього самовизначення епохи, регіону, нації, соціальної або творчої групи або окремої особистості. Див.:
Особливості різних стилів в архітектурі і в орнаментиці слугували основою для особливої класифікації стилів і ордерів. Див.:
У літературі стиль — сукупність прийомів у використанні засобів мови, притаманна даній літературній школі, властива якому-небудь письменникові (авторський стиль) або літературному твору (ораторський, поетичний стиль), літературному напряму, жанрові. Див.:
У мові й мовознавстві стиль — сукупність мовних засобів і прийомів, вибір яких зумовлений змістом, характером і метою висловлювання. Див.:
В музиці стиль стосується композитора або певної композиторської школи. Див.:
В менеджменті стиль керівництва — сукупність засобів впливу керівника на підлеглих, яка обумовлена специфікою завдань, поставлених перед підприємством, взаємовідносинами керівника з підлеглими, обсягом його посадових повноважень, особовими якостями всіх членів колективу. Див.:
У хронології стиль — спосіб літочислення. Див.:
- Сукупність зовнішніх ознак, властивих певному народові (наприклад, візантійського стилю обличчя).
- Сукупність особливостей у побудові мови (телеграфний стиль), особлива манера словесного викладу («Отак собі у старовиннім стилі / Пишу я, брате, вірші на дозвіллі» М. Рильський).
- Побудова мови відповідно до норм синтаксису й слововживання (працювати над стилем);
- Характерна манера поводитися, говорити, одягатися (людина старого стилю).
- Стиль доби — сукупність ознак, характерних для певного часу.
- У давнину та середні віки стиль — паличка с загостреним краєм для писання по воску і тупим для стирання написаного.
- 470/mode/1up?view=theater Стиль; Телеграфний стиль // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 433-434; 470.
- Стиль // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 548. — 634 с.
- Словник української мови / гол. ред. колегії І. К. Білодід. — том 9 («С»). — К: Наукова думка, 1978. — 918 с. — С. 697—698