Стоя Аттала
The Stoa of Attalos (Attalus) | |
---|---|
37°58′30″ пн. ш. 23°43′27″ сх. д. / 37.975130000028° пн. ш. 23.724214000028° сх. д.Координати: 37°58′30″ пн. ш. 23°43′27″ сх. д. / 37.975130000028° пн. ш. 23.724214000028° сх. д. | |
Тип | стоа |
Назва на честь | Аттал II |
Статус спадщини | пам'ятка археології Греціїd |
Частина від | Афінська агора |
Країна | Греція[1] |
Розташування | Agora of Athens, Greece |
Адреса | 105 55 Αδριανού 24 |
Стиль | елліністична архітектураd |
Стоя Аттала у Вікісховищі |
Стоя Аттала — стоя (крита доріжка або портик), що знаходиться на Афінській агорі в Греції. [2] Споруду було побудовано і названо на честь пергамського короля Атталоса II, який правив між 159 та 138 роками до нашої ери. Будівля було реконструйовано в 1952 -1956рр. Американською школою класичних досліджень в Афінах, і зараз тут знаходиться Археологічний музей Афінської агори.
Стоя була більшою за інші типові для епохи еллінізму будівлі, відрізнялася значною кількістю різних деталей та мала два поверхи, а не один, як зазвичай. Площа цієї колонади - 115 на 20 мр, збудовано її із пентелійського мармуру та вапняку. У будівлі вміло використано різні архітектурні ордери. Доричний ордер наявний зовні колонади на першому поверсі та іонічний - всередині колонади. Ця комбінація використовувалася з класичного періоду, а в елліністичні часи також була досить поширеною. На кожному поверсі знаходилося два проходи та двадцять одна кімната, які освітлювалися і вентилювалися через дверні прорізи і маленькі вікна, розташовані на задній стіні. З обох кінців Стої були сходи, що вели на другий поверх.
Будівля схожа за своєю конструкцією на стою, яку брат Аттала Евмен II спорудив на південному схилі Акрополя поруч з театром Діоніса. Основна відмінність полягає в тому, що стоя Евмена була більшою за розмірами та відрізнялася значною кількістю кімнат, які слугували магазинами. [3] В цілому такі просторі колонади використовували як критий променад.
Посвятний напис, вигравіруваний на архітраві засвідчує, що будівля споруджена Атталом II, який був правителем Пергаму. [4] Стоя була подарунком Афінам за освіту, яку Атталос отримав там під керівництвом філософа Карнеада. Його старший брат і батько раніше також зробили значні подарунки місту. Будівля була споруджена на східній частині Агори (ринкової площі Афін) і використовувалася приблизно з 150 року до нашої ери для різних цілей. [3] Але в 267 році нашої ери Герули підпалили будівлю всередині. [3] Руїни стали частиною фортифікаційної стіни, через що їх було легко побачити і в наш час. Між 1859 -1862 та 1898-1902 роками руїни Стої були ідентифіковані та приведені до ладу Грецьким археологічним товариством. Їхню справу завершила Американська школа класичних досліджень під час проведення археологічних розкопок Агори, які розпочалися в травні 1931 року під керівництвом Т. Леслі Шира. [5]
У 1948 році Гомер Томпсон ( був керівником археологічних розкопок Агори в 1946–1967 роках), запропонував реконструювати Стою Аттала, щоб вона слугувала музеєм для розміщення археологічних знахідок. Стоя була відповідного розміру, і залишилося достатньо архітектурних елементів, які допомогли б у створенні точної реконструкції. Зокрема, залишилася частина будівлі з північного боку, це дозволило інженерам переконатися, що реконструйована будівля матиме таку ж саму висоту, що й оригінальна. [2] Його пропозицію було прийнято, і тому в червні 1953 року Ворд Мерфі Канадей (президент Опікунської ради Американської школи класичних досліджень з 1949 по 1964 роки) дав дозвіл на початок роботи, а в січні 1954 року було офіційно затверджено план зміни ландшафтного дизайну. [6]
Фінансована за рахунок внесків американських спонсорів (включаючи фінансовий внесок у розмірі 1 мільйона доларів США від Джона Д. Рокфеллера-молодшого ), реконструкція Стої була проведена під загальним наглядом Департаменту реставрації стародавніх та історичних пам’яток Міністерства освіти, керівником якого був Анастасіос Орландос. [6] Плани намалював архітектор Джон Травлос, а реконструкцією керувала нью-йоркська архітектурна фірма W. Stuart Thompson & Phelps Barnum. Інженером-консультантом був грецький інженер-будівельник Георг Біріс. [6]
Будівлю було реконструйовано на оригінальних фундаментах, але для того, щоб справді перетворити її на музей, було внесено деякі зміни до підвального приміщення, змінено розміри вікон і розташування дверей, а деякі внутрішні стіни було знесено. [6] Проте зберегти оригінальну структуру намагалися настільки, наскільки це було можливо. Зокрема, вдалося зберегти в оригінальному стані частину з північного боку, частину південної стіни, деякі приміщення та частину зовнішніх сходів. [2] Стіни побудували з вапняку з міста Пірея, тоді як для внутрішньої обробки, фасаду та колон використовували пентелійський мармур з гори Пентелікус, а черепиця була із глини з Аттики. [3] Працювало 150 робітників, у тому числі 50 майстрів-мулярів, 20 теслярів, 5 сталеварів. [2] За винятком реконструкції Панафінейського стадіону в 1895–1896 роках, перебудова Стої Атталоса була наймасштабнішою реконструкцією окремої стародавньої будівлі, здійсненої в Афінах на той час. [6] Така реконструкція дуже важлива при дослідженні стародавніх пам’яток, оскільки створили копію оригінальної будівлі настільки точно, наскільки це було можливо в межах археологічних знань.
Стоа була офіційно освячена 3 вересня 1956 року на заході, на якому були присутні члени королівської родини, архієпископ Афін, різні політики та представники громадськості. [6]
У 1957 році грецька держава взяла на себе відповідальність за адміністрування, безпеку музею та місця археологічних розкопок. [7]
Церемонія підписання Договору 2003 року про приєднання 10 країн – Кіпру, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Угорщини, Мальти, Польщі, Словаччини та Словенії – до Європейського Союзу відбулася в Стої Атталоса 16 квітня 2003 р.
Міністерство культури Греції здійснило подальші ремонтні роботи у 2003-2004 роках. [8]
Другий поверх будівлі був відремонтований і знову відкритий у 2012 році [8] .
У Стої Атталоса знаходиться Музей стародавньої агори. Його експонати здебільшого пов'язані з афінською демократією . Колекція музею включає глиняні, бронзові та скляні предмети, скульптури, монети та написи 7-5 століття до нашої ери, а також кераміку візантійського періоду та турецького завоювання.
-
Амфора з процесією птахів. Геометричний період, 750-725 рр. до н
-
Каструля та жаровня (VI/IV ст. до н. е.)
-
Жінка на колінах перед вівтарем. Атичний червонофігурний кілік, V до н.е
-
Статуя богині, ймовірно Афродіти (поч. 4 ст. до н. е.)
-
Акротеріальна статуя крилатої Ніки, що летить праворуч (4 ст. до н. е.)
-
Клеротеріон використовувався для системи відбору присяжних в Афінах
-
Остракон, що носить ім'я Кімон
-
Театральна маска, що датується 4/3 століттям до нашої ери
-
Статуетка сатира
-
Статуетка Фарнезе Геркулес
-
Бюст Геродота (II ст. н. е.)
-
Бюст римського імператора Антоніна Пія
-
Візантійська плита (12 століття)
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ а б в г The Stoa of Attalos. American School of Classical Studies at Athens. Процитовано 7 серпня 2020.
- ↑ а б в г Thompson, Homer A. (1992). The Stoa of Attalos II in Athens. Athens/Princeton: American School of Classical Studies at Athens. ISBN 978-0-87661-634-5.}}
- ↑ SEG 16.158, with English translation. attalus.org. 2022. Процитовано 29 червня 2022.
- ↑ The Excavations. American School of Classical Studies at Athens. 2011. Процитовано 7 серпня 2020.
- ↑ а б в г д е Sakka, Niki (2013). "A Debt to Ancient Wisdom and Beauty": The Reconstruction of the Stoa of Attalos in the Ancient Agora of Athens. Hesperia. Athens: American School of Classical Studies at Athens. 82 (1): 203—227. doi:10.2972/hesperia.82.1.0203. JSTOR 10.2972/hesperia.82.1.0203.
- ↑ Saraga, Nikoleta (2012). Museum of the Ancient Agora: History. Ministry of Culture and Sports. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 7 серпня 2020.
- ↑ а б Grant, Anthony (13 грудня 2012), Acropolis Now, New York Times, процитовано 7 серпня 2020
- Camp, John McK.; Mauzy, Craig A. (2010). The Athenian Agora: Site Guide. Athens: American School of Classical Studies at Athens. ISBN 978-0-8766-1657-4.
- Coulton, J. J. (1976). The Architectural Development of the Greek Stoa. Oxford: Clarendon Press. ISBN 978-0-1981-3215-8.
- Lauter, H. (1986). Die Architektur des Hellenismus (нім.). Wissenschaftliche Buchgesellschaft: Darmstadt. с. 113–132. ISBN 3-534-09401-8.
- Saraga, Nicoletta (2004). Museum of Ancient Agora of Athens. Brief History and Tour. Athens: Hellenic Ministry of Culture.
- Thompson, Homer A. (1992). The Stoa of Attalos II in Athens. Athens/Princeton: American School of Classical Studies at Athens. ISBN 978-0-87661-634-5.