Герули

Герули

Герули у Вікісховищі

Територія герулів позначена на островах сучасної Данії

Герули (лат. Heruli) — германське плем'я, що жило в Північному Причорномор'ї, на середньому Дунаї та нижньому Рейні в 3—5 ст. З IV ст. відомі як найманці у Стародавньому Римі. Зв'язки між різними групами герулів неясні. З різних джерел відомо, що герули робили морські набіги в Галлії, Іспанії, на Балканах (Афіни, Спарта) та на Чорному морі.

Північне Надчорномор'я

Вперше визначені серед народів Північного Надчорномор'я з якого рушили на захід після поразки германців від гунів.

Герульське королівство у Моравії

Одна група на середньому Дунаї на північ й схід від сучасної Братислави вздовж Морави й Малих Карпат близько 470 року створила власне Герульське королівство, що було підкорене лангобардами близько 510 року. Після цього герули відігравали другорядну роль, поки не асимілювалися серед інших народів.

Міграція у Скандинавію

Вочевидь, герули в Панноніі підтримували зв'язки з південною Скандинавією, куди, згідно з грецьким істориком Прокопієм, і вирушила частина герулів після поразки від лангобардів, оселившись поруч із плем'ям гетів (грец. Gautoi). Слово «Erilaz», яке часто зустрічається на рунічних пам'ятниках у південній Швеції, часто пов'язується з герулами.

Посилання

• Troels Brandt. The Heruls [Архівовано 6 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)