Координати: 45°15′ пн. ш. 38°7′ сх. д. / 45.250° пн. ш. 38.117° сх. д. / 45.250; 38.117

Таманський відділ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таманський відділ
Дата створення / заснування 1869
Офіційна назва рос. Темрюкский уезд
рос. Темрюкский отдел (1888)
рос. Таманский отдел (1910)
рос. Славянский отдел (25 січня 1923)
Країна  Російська імперія,  Російська республіка,  Російська СФРР і  СРСР
Адміністративна одиниця Кубанська область
Кубано-Чорноморська область
Кількість населення 342 976 осіб[1]
Час/дата припинення існування 2 червня 1924
Площа 15 098 262 220 квадратний метр
Мапа розташування
Мапа

45°15′ пн. ш. 38°7′ сх. д. / 45.250° пн. ш. 38.117° сх. д. / 45.250; 38.117

Таманський (Темрюкський, Слов'янський) відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1869 — 1924 роках. Адміністративний центр — станиця Слов'янська (до 1897 року — місто Темрюк).

Географія

[ред. | ред. код]

Відділ займав західну частину Кубанської області, на північному заході омивався Азовським морем, на південному заході — Чорним морем, на півдні межував із Чорноморською губернією.

Сучасний стан

[ред. | ред. код]

На території колишнього Таманського відділу Кубанської області зараз розташовуються частини Абінського, Анапського, Калінінського, Красноармійського, Кримського, Приморсько-Ахтарського, Слов'янського, Темрюцького, Тимашевського районів Краснодарського краю.

Історія

[ред. | ред. код]

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

1913 року до складу відділу входило 9 волосних правлень і 40 станиць[2]:

  • Волосні правління :
  • Станиці:

Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входило 26 волостей:

  1. Абінська,
  2. Анастасіївська,
  3. Ахтанізовська,
  4. Варениківська,
  5. Грецька,
  6. Гривенська,
  7. Джигинська,
  8. Іванівська,
  9. Київська,
  1. Кримська,
  2. Мерчанська,
  3. Мінгрельська,
  4. Молдаванська,
  5. Ольгинська,
  6. Петровська,
  7. Полтавська,
  8. Приморсько-Ахтарська,
  9. Рогівська,
  1. Слов'янська,
  2. Старовеличківська,
  3. Старотитарівська,
  4. Суворово-Черкеська,
  5. Таманська,
  6. Темрюкська,
  7. Федоровська,
  8. Холмська.

У 1914 році у відділі було

[ред. | ред. код]

Станиці

Аульське правління

  • Суворовсько-Черкеське — аул Суворовсько-Черкеський

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Найбільші населені пункти (населення[3], кінець XIX століття):

Населення

[ред. | ред. код]

Національний склад відділу в 1897 році:

Національність Чисельність[4],

осіб

Частка від усього
населення, %
українці 257 918 75,2
великоросіяни 58 660 17,1
греки 13 812 4,0
інші 12 586 3,7
Разом: 342 976 100,00

Розподіл населення за статевою ознакою[4]:

  • чоловіки — 174 107 (50,8 %)
  • жінки — 168 869 (49,2 %)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_gub_97.php?reg=65
  2. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. Архівовано з джерела 16 червня 2017
  3. ЭСБЕ
  4. а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2009.

Література

[ред. | ред. код]
  • Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793—1985 гг.) / Сост.: А. С. Азаренкова, И. Ю. Бондарь, Н.С. Вертышева. — Краснодар : Краснодарское кн. изд-во, 1986. — 394 с.

Посилання

[ред. | ред. код]