Теорема Гекшера — Оліна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Звичайна ситуація: Дві ідентичні країни (A та B) мають різні початкові запаси факторів. Рівновага автаркії (): немає торгівлі, індивідуальне виробництво дорівнює споживанню. Торгова рівновага: обидві країни споживають однаково (), особливо за межами власного виробництва–можливості; точки виробництва та споживання розходяться.

Теорема Гекшера-Оліна (теорія співвідношення факторів виробництва) — твердження в економіці, відповідно до якого країна експортує товар, для якого інтенсивно використовується її відносно надлишкові фактори виробництва, і імпортує, для яких вона відчуває відносний дефіцит факторів виробництва. Теорема Гекшера-Оліна є одною з чотирьох теорем моделі Гекшера-Оліна.[1]

Умови існування:

  • по-перше, у країн-учасниць міжнародного обміну складається тенденція до вивезення тих товарів та послуг, виготовлення яких використовує переважно надлишкові чинники виробництва, і, навпаки, ввозити продукцію, для якої є дефіцит будь-яких чинників;
  • по-друге, розвиток міжнародної торгівлі призводить до вирівнюванню факторних цін, тобто доходу, одержуваного власником даного чинника;
  • по-третє, є можливість при достатньої міжнародної мобільності факторів виробництва заміни експорту товарів переміщенням самих чинників між країнами.

Парадокс Леонтьєва, представлений Василем Леонтьєвим у 1954, знайшов що США (держава з найбільшим ринковим капіталом у світі) експортувала трудомісткі товари та імпортувала капіталомісткі товари, у очевидній суперечності до теореми Гекшера-Оліна.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Модель Хекшера-Оліна (пропорції фактора). ukrayinska.libretexts.org. LibreTexts Ukrayinska.

Література[ред. | ред. код]

  • Appleyard, Field, & Cobb. (2006). International Economics (5th ed.). McGraw–Hill Irwin. ISBN 0-07-287737-5.
  • Case, Karl E. & Fair, Ray C. (1999). Principles of Economics (5th ed.). Prentice-Hall. ISBN 0-13-961905-4.