Теперик Андрій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Теперик
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження30 січня 1997(1997-01-30)
Мартове, Печенізький район, Харківська область, Україна
Смерть10 квітня 2021(2021-04-10) (24 роки)
Золоте, Гірська міська територіальна громада, Сєвєродонецький район, Луганська область, Україна
(вогнепальне поранення)
ПохованняМартове
ПсевдоБеба
Військова служба
Роки служби2017—2021
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Андрі́й Сергі́йович Тепе́рик (30 січня 1997(19970130) року, с. Мартове, Печенізький район, Харківська область — 10 квітня 2021 року, сел. Золоте-3, Сєвєродонецький район, Луганська область) — старший солдат, стрілець-снайпер 1-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Із життєпису

[ред. | ред. код]

Здобув фах плиточника в ліцеї будівельних технологій. Дідусь був військовим, дядько — від початку війни на фронті. Військовий вишкіл проходив у навчальному центрі «Десна», після чого уклав трирічний контракт із збройними силами.

Учасник Антитерористичної операції та Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2017 року. Другий контракт підписав у 2020 році.

Загинув 10 квітня 2021 року, близько 23 години, біля селища Золоте-3, під час ворожого снайперського обстрілу позицій Збройних сил України.

Похований 14 квітня у рідному Мартовому[1]. Залишились батьки та малолітня сестра.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 202/2021 від 20 травня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. У Харківській області поховали бійця 92 бригади, який загинув на Донбасі. https://2day.kh.ua/. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
  2. Указ Президента України №202/2021 «Про відзначення державними нагородами України». https://www.president.gov.ua/. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]