Тимелія-криводзьоб індійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тимелія-криводзьоб індійська


Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тимелієві (Timaliidae)
Рід: Тимелія-криводзьоб (Pomatorhinus)
Вид: Тимелія-криводзьоб індійська
Pomatorhinus horsfieldii
(Sykes, 1832)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Pomatorhinus horsfieldii
Віківиди: Pomatorhinus horsfieldii
EOL: 45517108
ITIS: 562393
МСОП: 22735503
NCBI: 1006734

Тиме́лія-криводзьо́б індійська[2] (Pomatorhinus horsfieldii) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Ендемік Індії[3]. Вид названий на честь американського натураліста Томаса Горсфілда[4]. Індійська тимелія-темнодзьоб є спорідненою з сивоголовою тимелією-темнодзьобом[5].

Індійська тимелія-криводзьоб
Індійська тимелія-криводзьоб

Довжина птаха становить 22 см. Верхня частина тіла темно-сірувато-коричнева, горло і груди білі, решта нижньої частини тіла темно-сіра або чорнувата. Хвіст довгий, широкий, східчастий, крила короткі, округлі. На обличчі чорна "маска". Дзьоб довгий і вигнутий, жовтий, зверху біля основи чорнуватий[6]. Спостерігалися випадки лейкізму[7].

Представники підвиду P. h. travancoreensisмають тьмяніше забарвлення. Представники підвиду P. h. obscurus мають світліше і дещо сіріше забарвлення. Представники підвиду P. h. maderaspatensis мають коротший дзьоб, чорна пляма на його верхній частині відсутня.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють чотири підвиди:[8]

Цейлонська тимелія-криводзьоб раніше вважалася конспецифічною з індійською тимелією-криводзьобом[6][10][11][12].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Індійські тимелії-криводзьоби живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 915 до 2135 м над рівнем моря. Індійські тимелії-криводзьоби зустрічаються зграйками, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів[13]. Живляться комахами і ягодами. Сезон розмноження триває з грудня по травень. Гніздо кулеподібне. В кладці 3 білих яйця[14].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Pomatorhinus horsfieldii.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Ali, S; S D Ripley (1996). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 6 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 132—138.
  4. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 195. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  5. Reddy S; Moyle RG (2011). Systematics of the scimitar babblers (Pomatorhinus: Timaliidae): phylogeny, biogeography, and species-limits of four species complexes. Biological Journal of the Linnean Society. 102 (4): 846—869. doi:10.1111/j.1095-8312.2010.01611.x.
  6. а б Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. Vol 2. с. 428.
  7. Baker, HR (1922). Occurrence on the Nilgiris of a partial albino of the southern Indian Scimitar Babbler Pomatorhinus horsfieldi travancoriensis (Harington). FBI No. 120. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 28 (4): 1135.
  8. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 січня 2022.
  9. Whistler,H (1936). A new race of Horsfield's Scimitar-Babbler. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 38 (4): 699.
  10. Whistler,H (1942). On the races of Pomatorhinus horsfieldii Sykes in Ceylon. Bull. Brit. Orn. Club. 62 (441): 51—52.
  11. Collar, NJ (2006). A partial revision of the Asian babblers (Timaliidae) (PDF). Forktail. 22: 85—112. Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2011.
  12. Kaluthota, CD (2009). Sri Lanka Scimitar Babbler - A Recent addition to the Endemic birds of Sri Lanka (PDF). Siyoth. 2 (1): 35—37. Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2011. Процитовано 31 травня 2009.
  13. Kinloch, AP (1922). Habits of the Southern Scimitar Babbler Pomatorhinus horsfieldi travancorensis. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 28 (2): 545.
  14. Whistler, Hugh (1928). Popular Handbook of Indian Birds. с. 47–48.