Тиранчик-мухолюб вохристий
| Тиранчик-мухолюб вохристий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Mionectes oleagineus (Lichtenstein, 1823) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Muscicapa oleaginea Pipromorpha oleaginea Pipromorpha oleagineus Mionectes oleaginea | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тира́нчик-мухолю́б вохристий[2] (Mionectes oleagineus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.
Довжина птаха становить 13 см, вага 11 г. Верхня частина тіла і груди оливково-зелені, щоки і горло сірувато-оливкові, решта нижньої частини тіла охриста. На крилах дві охристі смужки, краї крил охристі. Дзьоб знизу біля основи рожевий.
Виділяють сім підвидів:[3]
- M. o. assimilis Sclater, PL, 1859 — від південної Мексики до західної Панами;
- M. o. parcus Bangs, 1900 — від східної Панами до північної Колумбії і північно-західної Венесуели;
- M. o. abdominalis (Phelps & Phelps Jr, 1955) — від південно-західної Колумбії до західного Еквадору;
- M. o. pallidiventris Hellmayr, 1906 — північна Венесуела (Федеральний округ і Міранда);
- M. o. dorsalis (Phelps & Phelps Jr, 1952) — північно-східна Венесуела, Тринідад і Тобаго;
- M. o. pacificus (Todd, 1921) — тепуї на південному сході Венесуели (Гран-Сабана в штаті Болівар);
- M. o. oleagineus (Lichtenstein, MHK, 1823) — Гвіана і Амазонія.
Вохристі тиранчики-мухолюби мешкають у Мексиці, Белізі, Гватемалі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в підліску вологих рівнинних, заболочених і гірських тропічних лісів, на узліссях, поблизу води, в садах. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням і ягодами, а також комахами та іншими безхребетними. Гніздо кулеподібне з бічним входом, зовні вкрите мохом, підвішується до кореня або гілки, часто над водою. У кладці 3 білих яйця. Інкубаційний період триває 18—20 днів, пташенята покидають гніздо через приблизно стільки ж днів після вилуплення. Самці не доглядають за пташенятами.
- ↑ BirdLife International (2016). Mionectes oleagineus.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 17 лютого 2022.
- Skutch, Alexander F. (1960). Oleaginous pipromorpha (PDF). Life Histories of Central American Birds II. Pacific Coast Avifauna, Number 34. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 561—570. Архів оригіналу (PDF) за 31 січня 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
- Snow, Barbara K.; Snow, D. W. (1979). The ochre-bellied flycatcher and the evolution of lek behavior (PDF). Condor. 81 (3): 286—292. doi:10.2307/1367635. JSTOR 1367635. Архів оригіналу (PDF) за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |