Ткачов Микола Федорович
Ткачов Микола Федорович | |
---|---|
Народження | 1 січня 1949 (75 років) Велика Знам'янка, Кам'янсько-Дніпровський район, Запорізька область, Українська РСР, СРСР |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Партія | КПРС |
Звання | генерал-полковник |
Війни / битви | Перша чеченська війна Друга чеченська війна Російсько-українська війна |
Нагороди | |
Ткачов Микола Федорович у Вікісховищі |
Мико́ла Фе́дорович Ткачо́в (нар. 1 січня 1949 року, село Велика Знам'янка, Запорізька область, УРСР, СРСР) — радянський і російський воєначальник. Начальник штабу — 1-й заступник командувача військами Сибірського військового округу, генерал-полковник (2003).
Учасник першої і другої чеченської війни, у 2014 — російсько-української війни.
Микола Федорович Ткачов народився в селі Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області УРСР, СРСР.
У 1966 році закінчив 11 класів середньої школи і добровільно вступив в Бакинське вище загальновійськове командне училище імені Верховної Ради Азербайджанської РСР, яке закінчив у 1970 році.
Військову службу в Збройних Силах СРСР і Російської Федерації проходив з 11.08.1966 по 10.10.2010 року в Групі Радянських військ у Німеччині, у Прикарпатському, Московському, Далекосхідному, Ленінградському і Північно-Кавказькому військових округах на командних і штабних посадах: 11.08.1966 — 27.07.1970. Рядовий, курсант, БВЗКУ, ЗакВО. Баку, Азербайджан).
Після закінчення училища служив командиром взводу, заступником командира, командиром роти у Групі радянських військ у Німеччині.
Начальник штабу — заступник командира батальйону, командир батальйону, заступник командира полку в Прикарпатському військовому окрузі.
У 1983 році закінчив військову академію ім. М. В. Фрунзе.
З 1983 року — командир полку, начальник штабу — заступник командира дивізії в Далекосхідному військовому окрузі.
У 1992 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації.
З 1992 року — командир дивізії в Ленінградському військовому окрузі.
1-й заступник командира і командир армійського корпусу в Північно-Кавказькому військовому окрузі
Брав участь у першій і другій чеченській війнах, нагороджений орденами Мужності.[1]
2000—2001 роки — начальник штабу — 1-й заступник командувача військами Уральського військового округу.
З 4 вересня 2001 року — начальник штабу — 1-й заступник командувача військами новоствореного Приволзько-Уральського військового округу.
З 5 січня 2005 року — начальник штабу — 1-й заступник командувача військами Сибірського військового округу.
З 2010 року в запасі.[2]
З лютого 2011 року по серпень 2012 року був головним військовим радником в Сирії.[3] Після повернення призначений головним інспектором Центрального військового округу[4][5].
За інформацією від міжнародної розслідувальної групи Bellingcat (проект цивільного журналіста Еліота Хіггінса) влітку 2014 року Ткачов перебував у контрольованому ЛНР місті Краснодоні, займаючись оперативним керівництвом загонів ополчення ЛНР, і причетний до катастрофи Боїнга під Донецьком 17 липня 2014[6]. Під час перебування в зоні бойових дій мав позивний «Дельфін». Його телефонні розмови були перехоплені СБУ, у них він обговорював з особою на позивний «Оріон» питання транспортування військової техніки на трейлері до Росії. «Оріоном» виявився офіцер ГРУ Олег Іванніков, що користувався також псевдонімом Андрей Иванович.
В інтерв'ю російському виданню «Новая Газета» Ткачов повідомив, що не був в Краснодоні і не знає людей з позивними «Дельфін» та «Оріон»[7].
Міжнародна слідча комісія у 2016 році оприлюднила запит до можливих свідків, де опублікувала п'ять телефонних розмов, зокрема й за участі «Дельфіна».[8]
Команда Bellingcat у 2017 році опублікувала розслідування щодо ідентифікації Миколи Ткачова.
Дружина, дві дочки.
Сестра і брат живуть в Україні.
- ↑ «Свобода», Радио. Следствие по делу MH17 учтет данные Bellingcat о генерале Ткачёве. ГОЛОС АМЕРИКИ (рос.). Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 18 липня 2018.
- ↑ Пресс-служба Кремля сообщает [Архівовано 2013-11-28 у Wayback Machine.] 11 декабря 2010; Указ Президента Российской Федерации от 10.12.2010 г. № 1532
- ↑ Дело MH17: Фигурант "Дельфин" был российским генералом. Украинская Правда. 8 декабря 2017. Процитовано 9 грудня 2017.
- ↑ В Екатеринбурге состоялся торжественный выпуск суворовцев — Пресс-служба Центрального военного округа, 25.06.2017
- ↑ Охота на «Дельфина». Ключевой фигурант дела о сбитом Боинге MH17 оказался российским генерал-полковником. The Insider (ru-RU) . Процитовано 8 грудня 2017.
- ↑ Марк Крутов (8 декабря 2017). "Дельфин" в генеральских погонах (рос.). Радио Свобода RFE/RL. Процитовано 9 грудня 2017.
- ↑ Павел Каныгин, Влад Докшин. «Я буду с ними судиться». Генерал Николай Ткачев, названный в числе причастных к катастрофе MH17, готов подать в суд на Bellingcat и Insider. Интервью «Новой газете», Новая Газета (09 декабря 2017). Проверено 9 декабря 2017.
- ↑ MH17 Call for witnesses - Transcriptions English (нід.). Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018.
- Х. И. Сиджах. Герои России из Адыгеи. — Майкоп: ОАО «Полиграф-Юг», 2011. — 116 с. ISBN 978-5-7992-0668-0 (рос.)
- Народились 1 січня
- Народились 1949
- Уродженці Великої Знам'янки
- Випускники Військової академії імені Фрунзе
- Випускники Військової академії Генштабу
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Мужності
- Кавалери ордена «За військові заслуги» (Російська Федерація)
- Нагороджені медаллю Жукова
- Нагороджені ювілейною медаллю «300 років Російському флоту»
- Нагороджені медаллю «Ветеран Збройних сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» (СРСР)
- Нагороджені медаллю «За бездоганну службу» 3 ступеня
- Нагороджені медаллю «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії)
- Нагороджені медаллю «200 років Міністерству оборони»
- Генерал-полковники (Російська Федерація)
- Учасники Другої чеченської війни
- Учасники Першої чеченської війни
- Російські військові у війні проти України (з 2014)