Координати: 58°51′10″ пн. ш. 29°54′50″ сх. д. / 58.852777777778° пн. ш. 29.913888888889° сх. д. / 58.852777777778; 29.913888888889

Толмачово (Ленінградська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Толмачово
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації
Код ЗКАТУ: 41233554000
Код ЗКТМО: 41633154051
Основні дані
Час заснування 1858
Поштовий індекс 188255
Телефонний код +7 81372
Географічні координати: 58°51′10″ пн. ш. 29°54′50″ сх. д. / 58.852777777778° пн. ш. 29.913888888889° сх. д. / 58.852777777778; 29.913888888889
Вебсторінка gptolmachevo.ru
Мапа
Толмачово (Росія)
Толмачово
Толмачово

Мапа

CMNS: Толмачово у Вікісховищі

Толмачово (до 1919 року — станція Преображенська) — селище міського типу, адміністративний центр Толмачовського міського поселення, Лузький район, Ленінградська область, Росія.

Географія

[ред. | ред. код]

Селище розташовано у центральній частині району на правому березі річки Луга. У селищі є станція Толмачово залізничної лінії Санкт-Петербург—Луга.

За 2 кілометри на схід проходить автошлях «Псков».

Історія

[ред. | ред. код]
План селища Толмачово. 1863

Населений пункт виник 1858 року під час будівництва залізниці Санкт-Петербург — Варшава.

У XIX — на початку XX століття станція адміністративно належала до Перечицької волості 1-го стану Лузького повіту Санкт-Петербурзької губернії.

За даними «Пам'ятної книжки Санкт-Петербурзької губернії» за 1905 рік населений пункт називався селище Преображенське. 360 десятин землі у Преображенському належали почесному громадянину Миколі Валентиновичу Сазікову, а також 5 десятин — архітектору Свіньїну та нащадкам професора Академії мистецтв Шишкіна[1].

До 1919 мало статус селища при станції Преображенській, оскільки в околицях станції квартирував Преображенський кавалерійський полк. 1919 селище було перейменовано на честь революціонера Миколи Толмачова.

З 1917 до 1927 року існувала Толмачовська волость Лузького повіту[2].

За даними 1933 року Толмачово було дачним селищем та адміністративним центром Толмачовської сільради Лузького району, до якої входили 13 населених пунктів: села Болото, Жельці, Заполля, Кемка, Пустинь, Сітенка й дачні селища Железо, Ляпунов Двір, Плоске, Скобельцино, Толмачово, Шалога загальним числом населення 2 504 особи[3].

Станом на 1 січня 1935 року населення дачного селища Толмачово становило 1 600 осіб[4].

1936 року до складу Толмачовської сільради входили 15 населених пунктів, 1034 господарства й 7 колгоспів[5].

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
18621926[6]1935[7]1939[8]194519491959[9]
17↗904↗1600↗1767↗2191↘2030↗3377
1970[10]1979[11]1989[12]1997[13]2002[14]2007[15]2009[16]
↗3650↗3797↗3948↘3600↘3378↘3100↘2862
2010[17]2012[18]2013[19]2014[20]2015[21]2016[22]2017[23]
↗3232↘3168↘3055↘2993↘2956↘2937↘2911
2018[24]2019[25]2020[26]
↘2862↘2811↘2760
1000
2000
3000
4000
1939
1979
2009
2015
2020

Економіка

[ред. | ред. код]

У селищі розміщується завод залізобетонних виробів і металоконструкцій[27] на правому березі річки Луга. На лівому березі розташовано Лузький завод залізобетонних виробів[28]. Також у селищі розташований Лузький комбікормовий завод[29].

Неподалік від селища Толмачово розташований нині закритий будинок відпочинку «Живий струмок».

Транспорт

[ред. | ред. код]
Меморіальна дошка на будівлі станції

Селище розташовано за 124 кілометри на південь від Санкт-Петербурга й за 15 км на північ від районного центру, міста Луги, на обох берегах річки Луги. Два зупинних пункти приміського залізничного сполучення: на правому березі річки Луга — станція Толмачово, на лівому березі — платформа Партизанська. На обох зупиняються всі приміські електропоїзди, окрім експресів Санкт-Петербург — Луга — Санкт-Петербург і швидкого приміського поїзда «Плесковъ» Санкт-Петербург — Псков — Санкт-Петербург[30].

На річці Луга є пристань, розташована на правому березі, біля станції Толмачово. До початку 1990-их років на річці діяла регулярна пасажирська лінія Толмачово — Хілок. У Толмачово була суднобудівна верф і річковий вокзал[31]. У 1980-их роках пасажирське сполучення здійснювалось пароплавами типу «Зірниця», нині судноплавство річкою практично відсутнє, будівля верфі руйнується.

Автобусне сполучення з містом Луга та найближчими селами[32]. Лівобережною частиною селища проходять автобусні маршрути 110 «Луга — Миколаївське» та 110Б «Луга — Осьміно»[33].

Освіта і культура

[ред. | ред. код]

У селищі є середня школа. Офіційною датою заснування школи вважається 1 листопада 1901 року[34]. Є також музична школа й дитячий садок. До числа освітніх закладів належить Толмачовський дитячий будинок.

Заклади культури представлені муніципальним закладом «Соціально-культурний центр дозвілля й відпочинку», до складу якого входять будинок культури в Толмачово, а також клуби й бібліотеки у населених пунктах Толмачовського міського поселення[35]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Поряд із сучасним селищем, у садибі Затишшя жив російський письменник Михайло Салтиков-Щедрін.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Пам'ятна книжка Санкт-Петербурзької губернії. 1905», стор. 161, 176
  2. ↑ Волосні ради Ленінградської губернії. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 21 березня 2015. [Архівовано 2015-07-07 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Адміністративно-територіальний поділ Ленінградської області. — Л., 1933, стор. 47, 271
  4. ↑ Адміністративно-економічний довідник з Ленінградської області. — Л., 1936, стор. 24
  5. ↑ Адміністративно-економічний довідник з Ленінградської області. — Л., 1936, стор. 158
  6. ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года = Recensement de la population de L’U.R.S.S. 1926 / Центральное статистическое управление СССР; Отд. переписи. Т.2. Западный район. Центрально-Промышленный район: народность, родной язык, возраст, грамотность. — М.: Изд. ЦСУ СССР, 1928
  7. ↑ РГАЭ, ф. 1562, оп. 336, д. 1248, лл. 83—96.
  8. ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность городского населения СССР по городским поселениям и внутригородским районам. Архів оригіналу за 30 листопада 2013. Процитовано 30 листопада 2013. (рос.)
  9. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2011.
  10. ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года. Архів оригіналу за 24 серпня 2011.
  11. ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 года. Архів оригіналу за 24 серпня 2011.
  12. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  13. ↑ Административно-территориальное деление Ленинградской области. — СПб., 1997, с. 21
  14. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  15. ↑ Административно-территориальное деление Ленинградской области: [справ.] / под общ. ред. В. А. Скоробогатова, В. В. Павлова; сост. В. Г. Кожевников. - СПб., 2007. - 281 с. Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2015. Процитовано 26 квітня 2015. (рос.)
  16. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
  17. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Ленинградская область. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.
  18. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  19. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  20. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  21. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  22. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  23. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  24. ↑ Численность населения Ленинградской области в разрезе муниципальных образований по состоянию на 1 января 2018 года (PDF). Процитовано 22 червня 2018.
  25. ↑ Численность постоянного населения в разрезе муниципальных образований Ленинградской области по состоянию на 1 января 2019 года (PDF). Процитовано 27 квітня 2019.
  26. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  27. ↑ Стабільність — запорука успіху. Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 21 березня 2015.
  28. ↑ Лузький завод ЗБІ, ТзОВ — Виробництво залізобетонних виробів
  29. ↑ Лузький комбікормовий завод (ЛККЗ), ВАТ, Толмачово: Компанії: ALL.BIZ: Росія[недоступне посилання з червня 2019]
  30. ↑ Розклад руху приміських поїздів Санкт-Петербург. Розклад електричок. Архів оригіналу за 12 серпня 2012. Процитовано 21 березня 2015. [Архівовано 2012-08-12 у Wayback Machine.]
  31. ↑ Водний транспорт Ленінградської області. Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 21 березня 2015. [Архівовано 2012-12-25 у Archive.is]
  32. ↑ Толмачовське міське поселення — Розклад руху транспорту
  33. ↑ Інфо ЛУГА — Розклад руху автобусів міста Луга й району
  34. ↑ МОУ «Толмачовська середня загальноосвітня школа» — Головна сторінка
  35. ↑ Толмачовське міське поселення — Заклади освіти і культури

Література

[ред. | ред. код]
  • Баскаченко І., Зерцалов В. Луга, Л.-1964
  • Зерцалов В. І. Луга: Путівник, Л.-1972
  • ВРЕ

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Толмачово_(Ленінградська_область)&oldid=43897360