Триголовий орел

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Триголовий орел — міфічний птах, фантастична гербова фігура. Зображується у вигляді орла з трьома головами.

У релігії

[ред. | ред. код]
Триголовий орел з Третьої книги Ездри. Гравюра, 1815.

Триголовий орел згадується в апокрифічній Третій книзі Ездри (I ст. н. е.), де його побачив у сні первосвященик Ездра: «піднявся з моря орел, у якого було дванадцять крл пернатих і три голови»[1]. Пізніше подається тлумачення цього сну: «Орел, що виринає з моря, якого ти бачив, то є царство, показане у видінні Даниїлу, брату твоєму»[2], «а те що ти бачив три голови, що покояться, це означає, що в останні дні царства Всевишній створить три царства і підкорить їм багато інших, і вони будуть правити над землею і жителями її з більшим гнітом, ніж всі попередні; тому вони і названі головами орла, бо вони і довершать беззаконня його і покладуть край йому»[3]

У 1840—1860-х роках адвентисти сьомого дня визнавали Третю книгу Ездри і трактували значення триголового орла у рамках своєї релігії, але вже до кінця XIX століття, вони дійшли до висновку, що Третя книга Ездри не є продиктований Богом[4].

У народних переказах

[ред. | ред. код]
  • У чеченській казці «Золоте листя» є негативний персонаж триголовий орел, який викрадає дівчат, а також золоте листя з мідного дерева. Щоб убити цього орла, потрібно спочатку убити трьох пташенят з його душею, які знаходяться у качці, а качка у зайці, а заєць всередині барана, який знаходиться за сімома горами і може з'їсти сіно, скошене шістдесятьма трьома косарями[5].
  • В евенській казці «Тороганай» триголовий орел — друг богатиря Тороганая[6].
  • В якутському героїчному епосі Ексекю — це багатоголовий орел (з двома чи трьома головами), в якого перетворюється богатир Таас Джаантаар Дара Буурай і шаманка Уот Чолбоодой[7].

В геральдиці

[ред. | ред. код]

Згідно з «Енциклопедією символів» Г. Бідермана[8], триголового орла як геральдичний символ вперше ввів німецький поет Рейнмар фон Цветер (1200—1248).

В окультизмі

[ред. | ред. код]

У манускрипті Соломона Трисмозина «Сяяння Сонця» («Splendor Solis», 1532—1535) на одній з ілюстрацій зображена триголовий птах.

Схожий птах зображений також в книзі Адреаса Лібавія «Алхімія» (1606 року). Вважається[9], що цей орел і він символізує таку  стихію як повітря.

На історичних регаліях

[ред. | ред. код]
Скіпетр, держава и царська корона царя Михайла Федоровича. Збройова палата, 1627—1628 рр.

В архітектурі

[ред. | ред. код]
Триголовий орел на шпилі Гербового корпусу Великого Петергофського палацу. Вигляд знизу, так як тільки в цьому ракурсі видно три крила у птаха.

Коли скульптурне зображення двоголового орла закінчує якийсь високий шпиль і його  видно з різних сторін, зникає проблема, що в певних ракурсах цей орел може здаватися одноголовим. Для того, щоб цьому запобігти, такого орла іноді роблять триголовим, причому з трьома крилами. Голови орла розміщують під кутом у 120° один до одного, аналогічним чином розташовані і крила. У такому випадку при будь-якому ракурсі збоку орел здається глядачу двоголовим. Використання в архітектурі тристоронніх орлів призводить до виникнення проблеми, що у такого орла з'являється третя лапа і скульптору потрібно придумати, чим її зайняти (дві інші тримають скіпетр і державу). Приклади подібних орлів:

  • Башню Державного меморіального музею А. В. Суворова прикрашає триголовий орел[10]. В одній лапі орел тримає державу, а в двох інших по скіпетру[11].
  • Вершины ростральних колон при в'їзді на Троїцький міст прикрашені триголовими орлами[12].
  • Маленькі вежі Спаса на Крові прикрашають тристоронні орли[13].
  • Декоративну бронзову огорожу навколо Олександрівської колони, виконаної по проекту Огюста Монферрана, прикрашають 12 триголових орлів, які у третій лапі тримають мечі[14].
  • Телеграфну вежу Зимового палацу прикрашає триголовий орел. Скульптура орла була відтворено у 2014 році до ювілею Державного Ермітажу.
  • Шпиль Гербового корпусу Великого Петергофського палацу прикрашає триголовий орел.
  • В національному дендрологічному парці «Софіївка», що розміщений у північній частині міста Умань Черкаської області, установлений у 1856 році, гранітний обеліск. Вершину обеліску до революції 1917 року прикрашав позолочений триголовий орел, а напис указував, що він встановлений на честь відвідування парку Миколою І. Після революції обеліск і напис зникли, але у 1996 році до 200-річчя «Софіївки» триголовий орел був повернутий на обеліск.

Декоративні елементи на даху будівлі по Вільнюській вулиці.[3] [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]

У літературі

[ред. | ред. код]
Триголовий орел на обгортці збірника «Ладо», 1911 рік.
  • Триголовий орел був зображений на обкладинці націонал-демократичного літературно-громадського збірника «Ладо» (СПб, 1911). Збірник розпочинав вірш «Славянский орел» Д. Н. Вергуна, в якому пояснювалось, що такий орел символізує об'єднання «трьох рас». Середня голова — «слов'янська стежка», «східна» — «монгольська стежка» і «західна» — «варяжська хвиля»[15].
  • У 1944 році у Великій Британії вийшла книга А. Ферріса «The Three-Headed Eagle. A foreview of the nations of Europe and their destiny according the prophet Esdras», у якій трактувалось майбутнє призначення країн Європи згідно Третій книзі Ездри[16].
  • У 1997 році у Німеччині вийшла книга Ренати Ефферн «Триголовий орел: російські гості в Баден-Бадені»[17], присвячена історії Росії. Книга починалась з фрази «прекрасний орел, зображення державного символу Росії, що часто прикрашає палаци і чавунні огорожі, іноді має не дві, а три голови». В подальшій розповіді, триголовий орел стає метафорою, що пояснює, на думку автора, історію Росії, так як голови орла «повернуті не тільки на Схід і на Захід, а і ще в третій, невизначений напрямок». Невдовзі з друку вийшов російський переклад книги[18] і твір отримав певну увагу російських ЗМІ. Так, наприклад, у літературному журналі «Новый мир» у критичній статі було висміяно, те, що деякі палаци у Росії можуть прикрашати триголові орли («де ж таку дефектну державну пташку добуло шановне німецьке краєзнавство?»)[19].
  • У трилері К. Каслера і П. Кемпрекоса «Втрачене місто» (2004)[20] один з персонажів має родовий герб, на якому зображено триголовий орел.
  • У 2002 році був опублікований фантастичний роман В. І. Свержина «Триголовий орел»[21]. Твір написано у жанрі альтернативної історії і триголовий орел у романі — це «священний символ Русі Заморської».

У комп'ютерних іграх

[ред. | ред. код]
  • У грі Call of Duty: Modern Warfare 3, в місії «Турбулентність» у літаку російського президента знаходиться герб у вигляді триголового орла, що тримає в одній лапі скімітар, а в другій — стріли.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 3 Езд. 11, 1. Архів оригіналу за 8 червня 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
  2. 3 Езд. 12, 11. Архів оригіналу за 8 червня 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
  3. 3 Езд. 12, 22-25. Архів оригіналу за 8 червня 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
  4. Graybill R. Under the triple eagle.
  5. Дахкильгов И. А., Мальсагов А. О. (сост.). Сказки, сказания и предания чеченцев и ингушей. [Архівовано 12 серпня 2015 у Wayback Machine.] — Грозный: Чечено-Ингушское книжное издательство Управления по делам издательств, полиграфии и книжной торговли Совета Министров Чечено-Ингушской АССР, 1986.
  6. Эвенки. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 5 лютого 2016.
  7. Согласно книгам [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]: Якутский героический эпос. «Могучий Эр Соготох». — Новосибирск: Наука. Сибирская издательская фирма РАН, 1996. — 440 с. 
  8. Бидерман Г. Энциклопедия символов. [Архівовано 10 березня 2017 у Wayback Machine.] / Пер. с немецкого. Общ. ред. и предисловие к русскому изданию доктора исторических наук профессора И. С. Свенцицкой. — М.: Республика, 1996.
  9. Stanislas Klossowski De Rola. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
  10. Тамоев Ю. Трёхглавый орел вернулся [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. // «Комсомольская правда», 27 ноября 2004.
  11. Фотографии трёхглавого орла из разных ракурсов на башне Музея Суворова. Архів оригіналу за 24 січня 2007. Процитовано 24 січня 2007.
  12. Реконструкция Троицкого моста через реку Нева. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
  13. Фото трёхсторонних орлов на башенках Спаса на Крови: [1] [Архівовано 5 жовтня 2017 у Wayback Machine.], [2][недоступне посилання з травня 2019].
  14. С ограды Александровской колонны снова пытались украсть орла [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Lenta.ru, 14 июля 2008.
  15. Репников А. Русские консерваторы о природе и сущности самодержавного государства и власти [Архівовано 2011-03-26 у Wayback Machine.] // сайт «Перспективы», 27 ноября 2008.
  16. Описание второго издания книги Ферриса (1947) на сайте Amazon.com
  17. Effern R. Der dreikopfige Adler: Russland zu Gast in Baden-Baden. 
  18. Эфферн Р. Трёхглавый орёл: русские гости в Баден-Бадене. [Перевод с немецкого]. — М.: Леспромэкономика, 1998, 176 стр.
  19. Айдинян С. Ренате Эфферн. Трёхглавый орёл: русские гости в Баден-Бадене [Архівовано 16 червня 2015 у Wayback Machine.] // «Новый Мир», № 9, 1999.
  20. Касслер К., Кемпрекос П. Затерянный город [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. — М.: АСТ, Астрель, Хранитель, 2008.
  21. Свержин В. И. Трёхглавый орёл — М.: АСТ, 2002.