Геката

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геката
Hecate Chiaramonti Inv1922.jpg
Геката. Копія елліністичної скульптури. Ватиканський музей
Стать жіноча
Божество в давньогрецька релігія
Батько Перс[d], Зевс або Persesd
Мати Астерія[1], Гера або Деметра
Діти Crataeisd, Медея, Сатурн, Янус, Кірка і Скілла

CMNS: Геката на Вікісховищі

Гека́та (грец. Εκάτη) — у найдавнішу епоху богиня Місяця, пізніше богиня чаклунства, володарка всіх страховищ і примар.

Ім'я Гекати виводять від грец. hekaton — «сто», бо вона протягом ста років затримувала тіні непокірних померлих на берегах Стіксу. Гомер не знав Гекати; її культ перейшов до греків від фракійців. У «Теогонії» Гесіода Геката дочка титана Перса; інші називають її дочкою Зевса й Деметри або Зевса й Гери, тоді, ймовірно, першим історично грецьким ім'ям її було Ангела.

Геката дарує мудрість на народних зборах, щастя на війні, багату здобич на полюванні. Культ Гекати як богині підземного царства зливається з культом Персефони. Як і Артеміду, її вважали володаркою звірів, покровителькою мисливства. У культі Гекати прослідковуються риси місячного божества, тому вона іноді ототожнювалась із Селеною. Священною твариною Гекати була самка собаки; в жертву богині приносили цуценят.

Святилища Гекати існували в Беотії, Егіні, Елевсінії й інших містах. Зображення Гекати були в Афінах біля кожного будинку. Вона поставала високою жінкою з двома смолоскипами в руках, іноді у вигляді трьох жінок, з'єднаних спинами. На фризі Пергамського вівтаря Геката триголова й шестирука, озброєна смолоскипом, мечем та списом. На думку Клеомеда, потрійне обличчя Гекати означало три форми місячного диска. За Сервієм, це увінчана трояндами лагідноока богиня пологів Люціна, горда богиня полювання Артеміда і Геката, яка визначає смертним останню годину.

У римській міфології із Гекатою ототожнювалась богиня Луна.

На честь богині названо астероїд 100 Геката.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]