Тірггель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тірггель
Походження Швейцарія
Необхідні компонентиборошно

Тірггель — традиційне різдвяне печиво з Цюриху, Швейцарія.[1] Виготовлені з борошна та меду, вони тонкі, жорсткі та солодкі.

Історія

[ред. | ред. код]

Тірггель вперше згадується в Цюриху у 1461 році як Dirgel.[2] Відтоді їх виготовляли там за допомогою майстерно різьблених дерев'яних форм із зображенням біблійних чи регіональних тем.[3] Нещодавно дерев'яні форми, чотири з яких виставлені в Швейцарському національному музеї, замінили полікарбонатними, з якими легше працювати.[3]

Підготовка

[ред. | ред. код]

Тісто тірггель складається з борошна, 29 відсотків меду, трохи цукру та води;[4] хоча одне джерело повідомляє, що воно виготовляється або виготовляється без цукру, що вважається ознакою дохристиянського походження тиргеля.[5]

Тісто видавлюється дуже тонким шаром у майстерно вирізані форми різної форми та розміру. Печиво випікається в високотемпературній духовці при 400 °C (752 °F) лише на 90 секунд[6] і потрібен правильний час, щоб отримати правильний результат.

Споживання

[ред. | ред. код]

Оскільки тіргелі тверді та сухі, їх найкраще посмоктати, що дозволяє виразніше відчути медовий смак.

Тірггелі також дуже довговічні. У 1939 році швейцарський письменник Емануель Стікельбергер писав, що «тиргель має чудову властивість не черствіти, і чим твердішим він стає, тим приємніше його гризти».[7] З огляду на їх складний орнамент, традиційно виготовлений тирггель часто взагалі не їдять місяцями або роками, а замість цього зберігають як прикрасу.[8]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Züri Tirggel (German) . SF Tagesschau. 6 грудня 2008. Процитовано 7 грудня 2008.[недоступне посилання з 01.03.2018]
  2. ↑ For details see Schweizerisches Idiotikon, vol. XIII 1567 ff., article Tirggel.
  3. ↑ а б Pfändler, Stefanie (3 грудня 2008). Wenn es duftet, ist wieder Tirggelzeit (PDF) (German) . Tages-Anzeiger. Архів оригіналу (PDF) за 6 March 2016. Процитовано 7 грудня 2008.
  4. ↑ Baker, Margaret (1992). Discovering Christmas Customs and Folklore: A Guide to Seasonal Rites. Osprey Publishing. с. 35. ISBN 0747801754.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ Wernecke, Herbert Henry (1959). Christmas Customs Around the World. Westminster John Knox Press. с. 65. ISBN 0664242588.
  6. ↑ Tirggel-Herstellung (German) . Honegger Confiserie Wald. Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 7 грудня 2008.
  7. ↑ Stickelberger, Emanuel (1939). Heisst ein Haus zum Schweizerdegen: Tausend Jahre deutschschweizerischen Geisteslebens (German) . Т. II. O. Walter a.-g. с. 688.
  8. ↑ Spicer, Dorothy Gladys (1958). Festivals of Western Europe. Forgotten Books. с. 218. ISBN 1605068012.

Література

[ред. | ред. код]
Тірггель часто зображує сцени з історії Цюриху, такі як Spanisch-Brötli-Bahn — перша залізниця Швейцарії.
  • Ott, Ernst (1967). Der Tirggel. Schweizer Volkskunde. Schweizerische Gesellschaft für Volkskunde. 57 (1–6). ISSN 0048-9522. OCLC 1765168.
  • Schuh, Gotthard (1941). Tirggel. Ein altes Weihnachtsgebäck. Mit einer Kulturhistorischen Einführung von Edwin Arnet. Amstutz und Herdeg. OCLC 3561897.
  • Schweizerisches Idiotikon, Band XIII, Spalten 1567—1573, Artikel Tirggel (digitalisate).
  • Zogg, Annemarie (1992). Züri-tirggel: Bräuche, Bilder, Herstellung. Zürcher Kantonalbank. OCLC 32194377.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Тірггель