Усех
| Усех | |
 | |
| Країна | Стародавній Єгипет |
|---|---|
| Країна походження | Стародавній Єгипет |
 Усех у Вікісховищі | |
| Усех ієрогліфами | ||
|
Усех [1] (єгипет. wsḫ «широкий») — давньоєгипетське широке намисто-комір з кількома рядами намистин і іноді з фігурними зображеннями-символами по краях.
Спочатку намистом фараон нагороджував своїх підлеглих[2]. З періоду Середнього царства всіх стає предметом похоронного культу і доповнює антропоморфні саркофаги та мумії. У 158 промові «Книги мертвих» сказано:
«Усех із золота, покладений у день похорону на шию преображенця».
З боку спини зазвичай кріпилася противага меніт[3].
Богиня Баст носить усех на грудях як щит, а кішки також могли зображуватися з егісами (дав.-гр. αἰγίς дав.-гр. αἰγίς ). Тому помилково Баст вважалася символом егісу, хоча термін спочатку позначав щит грецьких богів Зевса та Афіни[4].
Розглядався як символ захисту і згадувався в ритуалах відкривання вуст і оздоблення божественних статуй. У храмі Абідоса Сеті I у залі Ра-Хорахті є зображення фараона, що підносить богам намисто та пекторалі. Ймовірно, цей обряд був частиною богослужіння. Усіх також міг нагадувати Атума, який обійняв Шу і Тефнут, щоб повідомити їм свою Ка. Тому надягання усеха символічно було рівносильне дотику рук бога[5][6].
Таким чином, усех мав те ж значення, що й стерв'ятник з розкритими крилами на саркофазі Тутмоса I[7].
З часів Нового царства всіх з'являється і у вигляді амулетів (що сьогодні позначається грецьким поняттям егіс/егіда) з головою бога, тварини або фараона. Однак такі амулети найчастіше зображують жіночі божества. У ряді випадків зображалися божественні пари, наприклад об'єднані Онурис і Тефнут [8]. Такі усіхи зустрічаються не тільки з муміями, але також як ланки ланцюга, кільця та сережки [9][10]. Також виготовлялися невеликі амулети для мертвих[11][12]
Зображення голів богів із усіхом вже зустрічалися на штандартах і форштевнях корми божественного човна, щоб оберігати культові статуї, що виносяться під час святкових процесій за межі храмів[13]. Таким чином, егіс символізував божество, а всіх був лише прикрасою.
-
-
-
Broad Collar of Wah, 1981–1975 BC; faience, linen thread; Metropolitan Museum of Art -
Broad collar of Senebtisi, 1850–1775 BC; faience, gold, carnelian and turquoise; Metropolitan Museum of Art -
Broad Collar, 1479–1425 B.C; gold, carnelian, obsidian, glass; Metropolitan Museum of Art -
Broad Collar, ca. 1336-1327 B.C., ca. 1327-1323 B.C., or ca.1323-1295 B.C.; faience; Brooklyn Museum -
-
-
Човен з егісом у храмі Едфу -
Остракон із зображенням човна та егісами на його штевнях. XIX династія (бл. 1192-1186 до н. е.). Новий музей Берліна -
Астрономічний зал Рамессеума, Фіви. Жерці несуть барку з егісами -
Мумія Птолеміївського періоду III-II століття до н. е., Лувр, Париж
- ↑ Сергей Викторович Иванов. Эгиды в культовой практике Древнего Египта XV-IV вв. до н.э.. — 2005. — 16 ноября. Архівовано з джерела 20 квітня 2019.
- ↑ Ludwig Borchardt. Das Grabdenkmal des Königs Sáḥu-re. — Leipzig : Hinrichs, 1913. — Т. 2: Die Wandbilder. (= Ausgrabungen der deutschen Orient-Gesellschaft in Abusir 1902-1908. Bd. 7; Wissenschaftliche Veröffentlichung der Deutschen Orient-Gesellschaft. Bd. 26). — С. 67.
- ↑ Minerva. — Aurora Publications, 2008. — С. 8.
- ↑ Hans Bonnet. Ägis. — Reallexikon der ägyptischen Religionsgeschichte. Photomechanischer Nachdruck. — Berlin : de Gruyter, 2000 (1952). — С. 8–9. — ISBN 3-11-016884-7.
- ↑ Alexandre Moret. Le rituel du culte divin journalier en Égypte, d'après les papyrus de Berlin et les textes du temple de Séti 1er, à Abydos (= Annales du Musée Guimet. Bibliothèque d'études. Bd. 14). — Paris : Leroux, 1902. — С. 242.
- ↑ Ernesto Schiaparelli. Il libro dei funerali degli antichi Egiziani. — Rom : Loescher, 1890. — Т. II. — С. 37.
- ↑ Manfred Lurker. Ägis. — Lexikon der Götter und Symbole der Alten Ägypter. Neuausgabe. 3. Auflage. — Frankfurt am Main : Fischer Taschenbuch Verlag, 2008. — С. 38–39. — ISBN 978-3-596-16693-0.
- ↑ Budge, E. A. Wallis. Таблиця 23 // The mummy. — New York, [1974]. — 404 с. — ISBN 0883560267.
- ↑ F. Bisson de la Roque. // Imprimerie de l'Institut français d'archéologie orientale. — Le Caire, 1922/23.
- ↑ Heinrich Schäfer. Таблиці 9, 22/3 // Aegyptische Goldschmiedearbeiten (= Mitteilungen aus der Aegyptischen Sammlung. Bd. 1). — видавництво=Curtius, 1910. — С. 112—113.
- ↑ H. Schäfer. Таблиця 17 №122 // Aegyptische Goldschmiedearbeiten. — Berlin, 1910.
- ↑ Jean Capart. Une liste d'amulettes // Zeitschrift für ägyptische Sprache und Altertumskunde. (ZÄS). — 1908—1909. — № 45. — С. 14–21.
- ↑ Сергей Викторович Иванов. Эгиды в культовой практике Древнего Египта XV-IV вв. до н.э.. — 2005. — 16 ноября. Архівовано з джерела 20 квітня 2019.