Каїрський єгипетський музей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каїрський єгипетський музей
Kairo 06.jpg
30°02′52″ пн. ш. 31°14′00″ сх. д. / 30.04778° пн. ш. 31.23333° сх. д. / 30.04778; 31.23333
Тип національний музей[d]
Країна Flag of Egypt.svg Єгипет
Розташування Єгипет, Каїр, Мідан Тахрір
Мідан Тахрір
Адреса Каїр
Засновано 1835
Відкрито 1902
Фонд 120 тисяч (2006)
Директор Мамдух Мохаммед Ельдаматі
Сайт egyptianmuseum.gov.eg
Каїрський єгипетський музей. Карта розташування: Єгипет
Каїрський єгипетський музей
Каїрський єгипетський музей (Єгипет)

CMNS: Каїрський єгипетський музей на Вікісховищі

Каїрський єгипетський музей — археологічний музей в Каїрі присвячений Стародавньому Єгипту. Музей є найбільшим у світі сховищем предметів староєгипетського мистецтва. Його колекція налічує близько 120 тисяч експонатів всіх історичних періодів давнього Єгипту.

Сучасна будівля музею, розташованого в центрі міста на площі Мідан ель-Тахрір, була побудована в 1900 році в неокласичному стилі за проектом французького архітектора Марселя Дюнона. До неї музей переїхав в 1902 році.

Передісторія[ред.ред. код]

Невідомий (фаюмський портрет), 2 ст. н.е. Каїрський єгипетський музей

Зародком майбутнього Каїрського музею стала так звана Служба старожитностей Єгипту, організована єгипетським урядом в 1835 році. Головною метою її було обмежити злодійське беззаконня, що панувало в місцях археологічних розкопок. Розграбування могил, що процвітало тисячоліття тому, стало справжньою проблемою в XIX столітті. Нерідко траплялося, що перш ніж археологи наближалися до гробниці, місцеві жителі вже щосили продавали статуетки і коштовності з неї на антикварних ринках. Виникнення Служби старовини поклало початок впорядкуванню як ходу розкопок, так і зберігання знайдених предметів.

Огюст Маріетт

Проте справжнє народження Каїрського музею пов'язане з ім'ям іноземця — французького єгиптолога Огюста Маріетта. Молодий співробітник Єгипетського департаменту Лувру приїхав в 1850 році до Каїра, щоб придбати для Лувру декілька папірусів. Опинившись в Єгипті, він став свідком планомірного розкрадання археологічних знахідок. Всі численні приїжджі — туристи, учені, любителі старизни — прагнули придбати яку-небудь старовину; в кращому разі — для музеїв на своїй батьківщині, в гіршому — для особистих колекцій. Такий гігантський попит негайно породив відповідну пропозицію. Служба старовини Єгипту була не в змозі контролювати роботу чорних ринків, де продавалися часом дорогоцінні пам'ятники, яких назавжди позбавлявся Єгипет. Окрім прямої кримінальщини, єгипетська наука страждала від відсутності твердої юридичної бази. Пам'ятники не тільки крали — їх відкрито вивозили.

І ось Огюст Маріетт, замість того, щоб, за прикладом інших археологів, здобувати скарби для своєї країни, присвячує своє життя чужій. Всі сили він кладе на створення музею в Єгипті, де зберігалося б все, знайдене на єгипетській землі. Зокрема — і знахідки самого Маріетта, серед яких знаменита нині Алея сфінксів, або Серапеум, в Саккарі. Стараннями Маріетта музей був заснований спочатку в Булаці, в 1858 році. З того часу все, відкрите на території Єгипту, вважалося державною власністю і автоматично відправлялося в музей. Розкраданню пам'ятників історії і культури Єгипту було покладене край. У 1880 році Булацький музей був переведений в Гізу, по сусідству із знаменитими пірамідами, в прибудову до палацу тодішнього глави Єгипту Ізмаїла Паші.

Пам'ятник і саркофаг Огюста Маріетта в саду Каїрського єгипетського музею

Через рік Маріетт помер. Пам'ятник великому єгиптологові і безкорисливому дослідникові стоїть у дворі музею в Каїрі, куди колекція була перевезена в 1902 році. Тут же, в стародавньому гранітному саркофагу, покоїться прах ученого.

Експонати[ред.ред. код]

Музей вміщає понад 120 000 експонатів в 107 залах[1]. Серед них безліч царських мумій, знайдених при розкопках в Долині Царів, скарби гробниць фараонів, зокрема — поховання молодого фараона Тутанхамона (XIV століття до н. е.), відкрите в 1922 англійським вченим Говардом Картером. Воно стало чи не найсенсаційнішим археологічним відкриттям XX століття, оскільки могила фараона виявилася єдиною серед своїх сусідок майже незайманої стародавніми грабіжниками.

Кількість знайдених в гробниці предметів мистецтва перевищували три з половиною тисячі; велика частина їх знаходиться нині в Каїрському музеї. Серед них — коштовності, прикраси, домашнє начиння, саркофаги (мумія фараона була захована в декілька дорогоцінних саркофагів). Найбільш прославлений експонат цього відділу — так звана Золота маска Тутанхамона. Це зображення молодого фараона, що лежало на обличчі мумії.

Дорогоцінний розділ Каїрського музею — витвори мистецтва так званого Амарнського періоду (також XIV століття до н. е.). Назва походить від села Тель-ель-Амарна, де було знайдено більшість цих шедеврів. Всі вони пов'язані з ім'ям «фараона-єретика» Аменхотепа IV. Він відрікся від многобожжя предків і законодавчо ввів в країні єдиний культ Сонця-Атона, на честь якого узяв собі нове ім'я, — Ехнатон. Прагнучи повністю відновити і духовне, і офіційне життя Єгипту, він покинув Фіви — стародавню єгипетську столицю і заснував нову, названу їм Ахетатон, на тому місці, де пізніше і виникла Тель-ель-Амарна.

Релігійна реформа Ехнатона спричинила за собою та інші. Його естетичні вимоги послужили причиною виникнення нового, раніше небувалого художнього стилю, який зараз іменують амарнським. В порівнянні з канонічним стриманим староєгипетським мистецтвом, амарнський стиль проводить враження своєрідного експресіонізму.

Галерея[ред.ред. код]

Новини 2011 року[ред.ред. код]

  • 29 січня під час мародерств у музеї було знищено дві мумії та розбито три вітрини. Після цього біля музею був утворений "живий ланцюг" з працівників музею та поліції, щоб захистити експонати.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]