Фа мажор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фа мажор
Позначення
АнглійськоюF major
НімецькоюF-Dur
Пов'язані тональності
ПаралельнаРе мінор
ДомінантаДо мажор
СубдомінантаСі-бемоль мажор
Приключові знаки
Дієзів-
Бемолів1
Гама
F, G, A, B♭, C, D, E

Фа мажор (англ. F major, нім. F-dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук фа[1]. Гама фа мажор містить звуки:

фа - соль - ля - сі♭ - до - ре - мі
F - G - A - B♭ - C - D - E
.

Паралельна тональність — ре мінор, однойменний мінор — фа мінор. Фа мажор має один бемоль біля ключа (сі-).

Найвідоміші твори, написані в цій тональності

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. I︠U︡t︠s︡evych, I︠U︡. I︠E︡. (2003). Muzyka : slovnyk-dovidnyk. Ternopilʹ: Navchalʹna knyha-Bohdan. с. - 75. ISBN 966-7924-10-6. OCLC 53005372.
  2. Хоровий концерт №34. www.dumkacapella.com.ua. Процитовано 1 серпня 2024.